дисципліни нефілологічних спеціальностей
"Старослов’янська мова" для спеціальності "Історія"
Курс старослов’янської мови розрахований на один триместр (6 навчальних тижнів). Після закінчення вивчення дисципліни студенти складають залік, що складається з тесту, 2 практичних завдань та теоретичного питання, читання та перекладу тексту українською мовою.
Студенти повинні знати:
- основні відомості про старослов’янську мову, її походження та функціонування;
- старослов’янську азбуку, фонетичне та числове значення літер;
- фонетичну систему старослов’янської мови у порівняльно-історичному висвітленні;
- парадигми центральних і периферійних частин мови;
Студенти повинні вміти:
- читати і перекладати українською мовою старослов’янські та церковнослов’янські тексти;
- виконувати графіко-фонетичний, морфологічний та синтаксичний аналіз окремих слів і текстів.
Питання для підсумкового контролю
- Головні відомості про старослов’янську мову.
- З історії наукового дослідження старослов’янської мови
- Питання про етногенез слов’ян.
- Праслов’янська та праіндоєвропейська мови. Наголос та інтонації в праслов’янській мові.
- Історія створення письма у слов’ян.
- Життя і діяльність Костянтина та Мефодія.
- Дві азбуки: кирилиця та глаголиця.
- Живомовна основа старослов’янської мови.
- Проблема дохристиянського письма у слов’ян.
- Найдавніші пам’ятки старослов’янського письма.
- Старослов’янська палеографія.
- Класифікація голосних звуків старослов’янської мови.
- Класифікація приголосних звуків старослов’янської мови.
- Діакритичні та розділові знаки. Числове та фонетичне значення літер кирилиці.
- Формування системи голосних праслов’янської мови. Найдавніші чергування голосних.
- Особливості звукової будови праіндоєвропейської мови. Формування системи приголосних праслов’янської мови. Перехідні палаталізації задньоязикових.
- Доля приголосних у сполученні з наступним *j.
- Монофтонгізація дифтонгів. Зміна дифтонгічних сполучень «голосний + *m, *n».
- Зміна сполучень *tort, *tolt, *tert, *telt. Доля сполучень *or, *ol на початку слова.
- Фонетичні зміни, пов’язані з долею редукованих.
- Фонетичні зміни, не пов’язані з долею редукованих.
- Загальна характеристика морфологічної системи старослов’янської мови. Граматичні категорії іменників.
- Іменникові парадигми І-ІІІ відмін (*-ā *-jā; *-ŏ *-jŏ; *-ũ основ). Походження відмінкових флексій: основні особливості.
- Іменникові парадигми ІV-VІ відмін (*-ĭ; *-ū; *-en *-es *-er *-et основ). Походження відмінкових флексій: основні особливості.
- Значеннєві розряди займенників, безродові займенники, їх відмінювання.
- Відмінювання родових займенників.
- Значеннєві розряди прикметників, їх творення.
- Повні та короткі прикметники, їх відмінювання. Невідмінювані прикметники.
- Творення ступенів порівняння, відмінювання ступеньованих форм прикметників.
- Відмінювання кількісних числівників.
- Відмінювання порядкових, збірних та дробових числівників.
- Граматичні категорії дієслів. Форми ірреальних способів.
- Дієслівні основи. Класи дієслів. Інфінітив і супін як іменні дієслівні форми.
- Дієслівні форми теперішнього та майбутнього часів.
- Дієслівні форми минулого часу.
- Творення та відмінювання активних дієприкметників.
- Творення та відмінювання пасивних дієприкметників.
- Прислівник у морфологічній системі старослов’янської мови.
- Прийменник у морфологічній системі старослов’янської мови.
- Сполучник у морфологічній системі старослов’янської мови.
- Частки та вигуки у морфологічній системі старослов’янської мови.
- Порядок слів у реченні. Проблема меж речень. Конструкції з «давальним самостійним».
- Типи речень за метою висловлювання.
- Головні та другорядні члени речення.
- Двоскладні та односкладні речення.
- Просте ускладнене речення.
- Складне речення.
- Конструкції з чужим мовленням.
- Історія звуків @ та # у старослов’янській мові.
- Історія звука h (характеристика основних теорій та гіпотез).
|