"Українська мова як іноземна"

Навчальна дисципліна “Українська мова як іноземна” впроваджена у вищих навчальних закладах відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 67, 68) та з метою підвищення якості підготовки фахівців для зарубіжних країн. Розподіл обсягів годин і форми контролю знань для вивчення української мови іноземними студентами за другим рівнем (перший-четвертий курс нефілологічних спеціальностей вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації) передбачає:
перший курс – 264 год. (8 годин × 33 тижні), залік;
другий курс – 198 год. (6 годин × 33 тижні), залік;
третій курс – 132 год. (4 години × 33 тижні), залік;
четвертий курс – 108 год. (4 години × 27 тижнів), державний екзамен в одинадцятому триместрі.
Години для вивчення української мови виділяються за рахунок годин, передбачених навчальними планами для вивчення українськими студентами дисциплін гуманітарного та соціально-економічного напряму (як зазначено у Наказі Міністерства освіти і науки України № 260 від 04.04.2006 р.), тому вагома роль у викладанні навчальної дисципліни “Українська мова як іноземна” належить вихованню поваги до української мови, культури, нації в цілому, що тісно пов’язано із відомостями про походження, історію, специфіку розвитку української мови у зв’язку з історією народу.
Предметом курсу “Українська мова як іноземна” є мова як соціально-культурний феномен і засіб спілкування.
Мета курсу – формування духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє всіма виражальними засобами української мови і відзначається свідомим ставленням до неї та високою мовною та мовленнєвою компетентністю.
Основні завдання курсу:

• забезпечити здобуття знань про норми сучасної української літературної мови;
• сприяти оволодінню особливостями української літературної мови, дотриманню вимог усного і писемного мовлення, навичок комунікативно виправданого користування засобами мови в різних ситуаціях під час створення висловлювань з дотриманням українського мовного етикету;
• сформувати уміння і навички використання мовних знань на практиці;
• виробити вміння сприймати мову як мистецьке явище, що має етичну й естетичну цінність;
• виховувати повагу до української літературної мови, її культури, формувати мовленнєву компетентність.

Результатом вивчення навчальної дисципліни “Українська мова як іноземна” мають стати:
а) знання студентів про:

• норми сучасної української літературної мови (орфографічні, лексичні, орфоепічні, граматичні, стилістичні, пунктуаційні);
• основи усного та писемного спілкування;
• вимоги щодо укладання ділової документації;
• основи культури мовлення;
• основні закони комунікації.

б) уміння студентів:

• чітко вимовляти слова і правильно читати суцільний текст, дотримуючись правил орфоепії;
• помічати і виправляти помилки у власному та чужому мовленні;
• проводити звуко-буквений аналіз слова, пояснювати співвідношення звуків і букв;
• поєднувати імітативний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення;
• використовувати лексику запропонованих тем, вільно і граматично правильно вводити її у діалогічне та монологічне мовлення;
• вміти переказувати та перекладати тексти;
• вільно володіти мовними засобами різних стилів;
• укладати різні види документів;
• працювати з фаховими текстами, використовуючи словники різних типів;
• стилістично диференціювати власне мовлення;
• свідомо застосовувати правила української орфографії та пунктуації під час письма;
• дотримуватися орфоепічних правил під час усного мовлення;
• відповідно до норм сучасної української літературної мови створювати тексти в усній і письмовій формі;
• оформлювати текст згідно з нормами української орфографії, орфоепії, пунктуації, нормами сучасного українського формотворення і слововживання, граматичними нормами.

У кожному триместрі програмою передбачено виконання студентами двох-чотирьох самостійних робіт, які є підсумковими у вивченні певної теми; написання словникових диктантів з вивченої теми; читання та переклад текстів різного спрямування; вивчення напам’ять поетичних та прозових текстів, їх переказування; складання діалогів за певною тематикою.
Критеріями оцінювання знань і вмінь студентів є підготовленість до практичних занять, виконання самостійних робіт.
Вивчення дисципліни підсумовується заліком (перший, другий, третій рік навчання) і завершується державним іспитом.
Програму розроблено для студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки бакалаврів.
Підсумковий контроль проводиться у формі заліку (третій триместр першого курсу, шостий триместр другого курсу). На заліку кожний студент відповідає на одне теоретичне питання і виконує практичне завдання.
Практичне завдання складається із вправ на перевірку засвоєння орфографічного та пунктуаційного практикумів, лексичних, орфоепічних, фразеологічних норм професійного мовлення, а також термінологічного мінімуму, навичок перекладу фахових текстів та укладання і редагування ділових паперів.
Завдання для підсумкового контролю
1 курс
Теоретичні питання

1. Алфавіт. Голосні звуки, особливості їх вимови.
2. Букви я, ю, є, ї та їх звукове значення.
3. Апостроф в українських словах.
4. Приголосні звуки, особливості їх вимови. Звукове значення букв щ, дж, дз.
5. Звукове значення букв г, ґ.
6. Дзвінкі та глухі приголосні звуки.
7. Префікси з-, с-.
8. Тверді та м’які приголосні звуки.
9. М’який знак в українських словах.
10. Тверді та м’які приголосні звуки.
11. Зміни в групах приголосних.
12. Спрощення в групах приголосних.
13. Іменник.
14. Рід іменників.
15. Число іменників.
16. Відміни іменників.
17. Відмінки в українській мові.
18. Ступені порівняння якісних прикметників.
19. Відмінювання прикметників.
20. Відмінювання числівників.
21. Розряди займенників за значенням.
22. Дієслово як частина мови.
23. Наказовий спосіб дієслів.
24. Умовний спосіб дієслів.
25. Дієприкметник.
26. Дієприслівник.
27. Прислівник.
28. Чергування і з о, е.
29. Чергування голосних в основах форм дієслів.
30. Речення розповідні, спонукальні і питальні.
31. Окличні речення.
32. Підмет.
33. Присудок.
34. Додаток.
35. Означення.
36. Обставина.
37. Звертання.
38. Вставні слова, словосполучення й речення.

Приклад практичного завдання
Завдання 1. Вставте замість крапок потрібні букви префікса.
Пр...глухий, пр...звисько, ...бирав, бе...шовний, п...р...дплатити, ро...бігатись, пр...хороший, бе...утратний, ...гнути, ро...ігнати, п...д...гнати, ві...знака, пі...живити, бе...жирний, п...р...різати, ро...сипане, пр...мудрий.
Завдання 2. Запишіть слова, вставляючи за потреби м’який знак або апостроф..
Б…ю, п…ять, в…язи, рум…яний, В…ячеслав, мавп…ячий, торф…яний, міжгір…я, бур…як, кур…єр, без…язикий, з…явитися, роз…юшити, дит…ясла, пів…яблука, д…оготь, т…охкати, близ…кіст…, по-француз…ки, малесен…кий, рибал…ство, Хар…ків, мен…ший, селянс…кий, Вороб…йов, л…он, с…огодні, павіл…йон, л…вів…янин, моркв…яний, двох…ярусний, заозер…я, р…ясно.
Завдання 3. Провідміняйте слова.
Мати, олівець, кенгуру, п’ять, веселий.
2 курс
Теоретичні питання

1. Нормативне уживання форм роду іменників.
2. Нормативне уживання форм числа іменників.
3. Відмінкові форми іменників.
4. Ступені порівняння якісних прикметників.
5. Відмінювання прикметників.
6. Відмінювання числівників.
7. Стилістичні особливості вживання займенників.
8. Система дієслівних форм.
9. Дієвідмінювання.
10. Типові порушення уживання дієслівних форм.
11. Ступені порівняння прислівників.
12. Правопис прийменників, сполучників, часток.
13. Правила вживання апострофа в українських та іншомовних словах.
14. Правила вживання м’якого знака, буквосполучень -ьо-, -йо- та -ьйо- в українських та іншомовних словах.
15. Правопис ненаголошених голосних.
16. Правопис префіксів, суфіксів української мови.
17. Чергування голосних в українській мові.
18. Чергування в системі приголосних української мови.
19. Подвоєння та подовження приголосних в українських та іншомовних словах.
20. Евфонічні чергування, спрощення в групах приголосних.
21. Правопис складних слів.
22. Уживання великої літери.
23. Правопис слів іншомовного походження. Речення. Головні члени речення. Тире в простому двоскладному реченні.
24. Розділові знаки при однорідних членах речення.
25. Розділові знаки при відокремлених означеннях.
26. Відокремлені прикладки.
27. Розділові знаки при відокремлених обставинах.
28. Розділові знаки при відокремлених додатках.
29. Розділові знаки при уточнювальних членах речення.
30. Речення, ускладнені вставними та вставленими конструкціями.
31. Розділові знаки при звертаннях.
32. Розділові знаки в складносурядному реченні.
33. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
34. Розділові знаки у реченнях зі словами як, мов, наче.
35. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.
36. Розділові знаки при прямій мові.

Приклад практичного завдання
Завдання 1. Впишіть, де потрібно, замість крапок літери. Розподіліть слова на дві групи за їх правописними особливостями.
Суцвіт...я, числен...ий, від...ати, суміш...ю, без...акон...ість, стійкіст...ю, стомлен...ий, юн...ат, осін...ій, зран...я, нал...ю, ...сати, повноліт...я, повніст…ю, вогнен...ий, під...аш...я, тін...ю, закон...ий, воз...єднан...я, орлин...ий, кін...ий, ріл...ю.
Завдання 2. Перепишіть. Розставте розділові знаки, поясніть наявність або відсутність тире між підметом і присудком, підкресліть підмет однією лінією, присудок – двома.
1. Краса верховний учитель (О.Д.). 2. Норма висіву кропу два грами на квадратний метр землі глибина загортання 1-2 см (журн.). 3. Яке то щастя свій народ у світлі бачити! (Д.П.). 4. Насипати вали закласти в мурах діри козакам на ніч роботи (Я.К.). 5. Жить сльози лить (Л.У.). 6. Ти наше диво калинове кохана материнська мово! (Д.Б.). 7. Він запеклий мисливець (Ю.З.). 8. Горобці в піску сипкому ніби діти у ставку (М.Р.). 9. На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В.С.). 10. Мужик хитріший від чорта (н.тв.).
Завдання 3. До російських сталих зворотів доберіть українські відповідники.
Экономные расходы, язвительное замечание, яркий цвет, яростный противник, капризная погода, коренной пересмотр, материальное поощрение, на всякий случай, на должном уровне, на основании.