дисципліни філологічних спеціальностей
"Дискусійні проблеми літературознавства"
Навчальна дисципліна “Дискусійні проблеми літературознавства” орієнтована на студентів факультету іноземної філології спеціальності 8.020303 “Мова та література” п’ятого року навчання, пов’язана з теоретичними аспектами літературознавства, зокрема, з навчальною дисципліною “Теорія літератури”, і передбачає поглиблене вивчення основних літературознавчих теорій та підходів до аналізу художнього твору, які сформувалися протягом ХХ століття і функціонують сьогодні.
Завдання курсу:
- ознайомити студентів з основними сучасними літературознавчими теоріями та підходами до аналізу художнього твору;
- навчити студентів застосовувати окремі літературознавчі інтерпретаційні практики для аналізу художнього твору.
Після завершення курсу студенти повинні знати:
- сучасні літературознавчі теорії (такі як структуралізм, деконструктивізм, психоаналіз, герменевтика, гендерна критика, постколоніалізм, мультикультуралізм тощо);
- сучасні методи філологічного дослідження (компаративний, архетипний, психобіографічний та ін.);
- термінологічний апарат сучасного літературознавства.
Після завершення курсу студенти повинні вміти:
- застосовувати різні методи та інтерпретаційні моделі до аналізу художніх творів;
- обґрунтовувати взаємозв’язок між художнім твором та конкретною інтерпретаційною моделлю;
- формувати методологію власного наукового дослідження (магістерської роботи) на сучасному науковому рівні.
Залік з дисципліни “Дискусійні проблеми літературознавства” виставляється на основі рейтингових балів, набраних студентом протягом триместру, з урахуванням підсумкової творчої роботи, а також усного опитування студента за поданими нижче питаннями.
Питання для підсумкового контролю
- Сучасні літературознавчі методи дослідження, їх специфіка та функції.
- Психоаналітичний підхід та його застосування у літературознавстві.
- Поняття колективного несвідомого та архетипної критики К.Г.Юнга.
- Феміністичний підхід до аналізу художнього твору.
- Поняття гендерної критики.
- “Нова критика”: основні напрямки розвитку.
- Феноменологія як метод літературознавчого аналізу.
- Герменевтика як мистецтво тлумачення тексту.
- Структуралізм і методологія аналізу.
- Постструктуралізм та деконструктивізм як інтерпретаційна модель.
- Постмодерна інтерпретація художнього тексту.
- Мультикультуралізм як новий напрямок літературознавчих досліджень.
- Постколоніальна критика в літературознавстві.
- Перспективи розвитку сучасної літературознавчої критики та теорії.
- Компаративістика як окремий напрям літературознавства.
- Метод феноменологічної редукції.
- Герменевтичне коло і горизонт сподівань.
- Психобіографічний метод аналізу.
- Архетипи і поняття символічного.
- Співвідношення понять наратив і дискурс.
- Співвідношення понять твір і текст.
- Інтертекстуальність і художня література.
- Гендерні ролі та стереотипи.
- Феміністична критика та гінокритика.
- Діалог і поліфонічність у теорії М.Бахтіна.
- Мультикультуралізм як поняття.
- Співвідношення понять автор – текст/твір – читач у літературознавчій теорії.
- Порівняльний метод аналізу та його різновиди.
- “Смерть автора” і прийом деконтекстуалізації художнього твору.
- Конфлікт інтерпретацій та комплексний аналіз художнього твору.
|