"Дискусійні проблеми літературознавства"

Навчальна дисципліна “Дискусійні проблеми літературознавства” орієнтована на студентів факультету іноземної філології спеціальності 8.020303 “Мова та література” п’ятого року навчання, пов’язана з теоретичними аспектами літературознавства, зокрема, з навчальною дисципліною “Теорія літератури”, і передбачає поглиблене вивчення основних літературознавчих теорій та підходів до аналізу художнього твору, які сформувалися протягом ХХ століття і функціонують сьогодні.

Завдання курсу:

ознайомити студентів з основними сучасними літературознавчими теоріями та підходами до аналізу художнього твору;
навчити студентів застосовувати окремі літературознавчі інтерпретаційні практики для аналізу художнього твору.

Після завершення курсу студенти повинні знати:

сучасні літературознавчі теорії (такі як структуралізм, деконструктивізм, психоаналіз, герменевтика, гендерна критика, постколоніалізм, мультикультуралізм тощо);
сучасні методи філологічного дослідження (компаративний, архетипний, психобіографічний та ін.);
термінологічний апарат сучасного літературознавства.

Після завершення курсу студенти повинні вміти:

застосовувати різні методи та інтерпретаційні моделі до аналізу художніх творів;
обґрунтовувати взаємозв’язок між художнім твором та конкретною інтерпретаційною моделлю;
формувати методологію власного наукового дослідження (магістерської роботи) на сучасному науковому рівні.

Залік з дисципліни “Дискусійні проблеми літературознавства” виставляється на основі рейтингових балів, набраних студентом протягом триместру, з урахуванням підсумкової творчої роботи, а також усного опитування студента за поданими нижче питаннями.
Питання для підсумкового контролю

Сучасні літературознавчі методи дослідження, їх специфіка та функції.
Психоаналітичний підхід та його застосування у літературознавстві.
Поняття колективного несвідомого та архетипної критики К.Г.Юнга.
Феміністичний підхід до аналізу художнього твору.
Поняття гендерної критики.
“Нова критика”: основні напрямки розвитку.
Феноменологія як метод літературознавчого аналізу.
Герменевтика як мистецтво тлумачення тексту.
Структуралізм і методологія аналізу.
Постструктуралізм та деконструктивізм як інтерпретаційна модель.
Постмодерна інтерпретація художнього тексту.
Мультикультуралізм як новий напрямок літературознавчих досліджень.
Постколоніальна критика в літературознавстві.
Перспективи розвитку сучасної літературознавчої критики та теорії.
Компаративістика як окремий напрям літературознавства.
Метод феноменологічної редукції.
Герменевтичне коло і горизонт сподівань.
Психобіографічний метод аналізу.
Архетипи і поняття символічного.
Співвідношення понять наратив і дискурс.
Співвідношення понять твір і текст.
Інтертекстуальність і художня література.
Гендерні ролі та стереотипи.
Феміністична критика та гінокритика.
Діалог і поліфонічність у теорії М.Бахтіна.
Мультикультуралізм як поняття.
Співвідношення понять автор – текст/твір – читач у літературознавчій теорії.
Порівняльний метод аналізу та його різновиди.
“Смерть автора” і прийом деконтекстуалізації художнього твору.
Конфлікт інтерпретацій та комплексний аналіз художнього твору.