Довідка про кафедру
Новини
Спеціальність "Українська мова і література"

Навчально-методична робота:
- дисципліни філологічних спеціальностей;

- дисципліни нефілологічних спеціальностей
Наукова робота
Наукові праці ЧДУ. Серія "Філологія (мовознавство)"
Конференція "Еволюційні тенденції в мові"
Робота з аспірантами
Сторінка для студентів
дисципліни філологічних спеціальностей

"Історія зарубіжної літератури (Відродження та ХVІІ ст.)"

Навчальна дисципліна “Історія зарубіжної літератури” вивчається протягом ІV і V триместрів; орієнтована на студентів спеціальності „Українська мова та література ”; передбачає розгляд особливостей розвитку зарубіжної літератури часів Відродження та ХVІІ ст., їх вивчення в контексті світової культури та у зв’язках з літературою України.

Мета курсу: ознайомити студентів з кращими зразками художньої літератури зазначених періодів у контексті світової культури; наголосити на естетичній значимості, спадкоємності розвитку різних жанрів, тем, сюжетів та образів літератур Відродження та ХVІІ ст. Та їх рецепції в українській літературі.

Завдання курсу: поглиблювати вміння студентів аналізувати художні твори різних жанрів, розширити їх знання з культури зазначених періодів. Направляти увагу студентів на ознайомлення їх із кращими зразками перекладів творів світового мистецтва українською мовою; вчити студентів елементам наукової роботи при написанні рефератів та доповідей з питань, виведених для самостійного опрацювання; розвивати художній смак і фантазію при проведенні позааудиторних заходів з курсу.

Студент повинен знати:

  • основні закономірності літературного процесу Відродження та ХVІІ ст.;
  • визначальні явища і факти цих періодів, зокрема літературні тексти різних жанрів, головні етапи біографії; естетику та поетику письменників, творчість яких репрезентується; термінологію.

Студент повинен вміти:

  • розумітися на складових зарубіжного літературного процесу загалом і його періодів Відродження та ХVІІ ст.;
  • оволодіти навичками наукового аналізу явищ художньої літератури: аналізувати своєрідність стилю, жанру, композиції окремих творів; характеризувати систему образів; виявляти національну своєрідність кожної літератури, її традиції та зв'язок з іншими літературами, зокрема – українською;
  • вільно оперувати основними фактами біографії письменників, історії написання творів, що вивчаються.

Питання для підсумкового контролю

  1. Особливості творчості Петрарки та її значення для формування й поширення ідей гуманізму в Європі.
  2. Характер північного гуманізму (відмінності італійського і північного гуманізму).
  3. Зв'язок північного гуманізму з Реформацією.
  4. "Глупота" Еразма Роттердамського як універсальна культурологічна категорія і засіб пізнання та критики усіх аспектів людського існування (погляди на релігію, державну владу, освіту, науку).
  5. Роль Еразма Роттердамського в культурі та літературі Ренесансу.
  6. Жанрово-стильові особливості „Гаргантюа і Пантагрюеля" Рабле. Якими поетичними засобами здійснюється розвінчання цінностей середньовічного світу в цьому творі?
  7. Гамлет як традиційний образ у світовій літературі (наприклад, "Гамлет" Б.Пастернака, "Гамлет" В.Висоцького, цикл "Читая Гамлета" Г.Ахматової, "Офелия - Гамлету", "Офелия -королеве", "Диалог Гамлета с совестью" М.Цветаєвої та ін.).
  8. Як розкривається ідеал універсальної людини в „Гаргантюа і Пантагрюелі" Рабле (на основі характеристики образів ідеальних правителів та педагогічних поглядів письменника)?
  9. Утопія як типово ренесансний жанр, її сенс (на прикладі „Утопії" Т.Мора та творчості Ф.Рабле).
  10. Умови формування гуманістичних поглядів. Перші гуманісти (Петрарка, Боккаччо) та їх ставлення до головних питань доби (Бог, церква, людина взагалі та жінка окремо, кохання, проблема народної мови, батьківщина тощо).
  11. "Декамерон" Боккаччо як яскраве віддзеркалення гуманістичних поглядів демократичної спрямованості.
  12. Зміст, проблематика та тематика "Декамерона". В чому бачить цінність людини, людських відносин, людського існування Боккаччо?
  13. Криза гуманістичного світогляду як проблема. Відзеркалення кризи в літературі пізнього Відродження.
  14. Як розкриває Шекспір тему вільної волі людини, персональної відповідальності за вчинок? У чому, за Шекспіром, полягає щастя? У чому бачить Шекспір вищу цінність людини і людських відносин?
  15. Як розкриває Шекспір тему кохання у своїй драматургії і сонетах?
  16. В чому полягає специфіка „шекспірівського сонету" як національного англійського варіанту сонетної форми? Образно-тематичний аналіз сонетів Шекспіра.
  17. В чому полягає ренесансний зміст образу Дон Кіхота? Що таке „донкіхотство"? Чому образ Дон Кіхота вважається традиційним?
  18. Світ двох реальностей в романі Сервантеса „Дон Кіхот". Філософська іронія в творі.
  19. Передвідродження в Англії. Творчість Дж.Чосера.
  20. Німецькі народні книги як пам'ятник гуманістичної культури.
  21. Літературна група „Плеяда". Значення літературного маніфесту групи.
  22. Творчість П'єра Ронсара.
  23. В.Шекспір як людина і автор. „Шекспірівське питання", творчий доробок.
  24. Історико-літературне значення творчості Шекспіра.
  25. Круг основних гуманістичних ідей у творчості Шекспіра.
  26. Проблема еволюції поглядів Шекспіра. Періодизація творів.
  27. Характер комічного в Шекспіра. Функції та спрямованість сміху. Роль блазнів у його комедіях. Діалектичний підхід у зображенні людських характерів (образ Фальстафа).
  28. Особливості розробки Шекспіром "трагедії помсти" в "Гамлеті".
  29. Образ Гамлета як відображення кризи ренесансного гуманізму. Дослідники про загадковість образа Гамлета.
  30. Хроніки Шекспіра як художнє втілення його політичних поглядів.
  31. Проблема виховання ідеального правителя в хроніці "Генріх IV". Зміст образу Фальстафа.
  32. Особливості творчості Шекспіра останнього періоду.
  33. Жанрово-ідейна своєрідність "Бурі" Шекспіра.