"Історія української літератури (давня українська література)"

Навчальна дисципліна “Історія української літератури (давня українська література)” вивчається у ІІ і ІІІ триместрі; зорієнтована на студентів факультету іноземної філології спеціальності „Українська мова та література” першого року навчання і передбачає розгляд особливостей розвитку давньої української літератури протягом ХІ-ХVІІІ ст., включаючи історико-літературний аналіз основних рушійних чинників українського культурного розвитку цього періоду (вірування давніх слов’ян, хрещення Русі, діяльність Кирила і Мефодія, монголо-татарська навала, розподіл українських земель, Люблінська унія, Берестейська унія, війна під проводом Б.Хмельницького тощо), а також систематичне вивчення найбільш характерних літературних пам’яток і художніх творів, написаних протягом ХІ-ХVІІІ ст.

Метою вивчення курсу є засвоєння студентами поняття “українська література” в її географічних та часових межах, ознайомити студентів з основними тенденціями українського літературного процесу Х-ХVІІІ століть, з кращими зразками художньої літератури означеного періоду та їх зв’язку із сучасними світовими надбаннями; навчити студентів читати тексти давньоруською мовою, володіти термінологією літературознавчої медієвістики.

Завдання курсу:

розкрити загальні закономірності розвитку української літератури від давнини до сучасності;
ознайомити студентів з історичними та культурними особливостями формування давньої української літератури ХІ-ХVІІІ ст.;
розглянути характерні проблемно-тематичні та стилістичні риси літературних пам’яток та художніх творів Київської Русі;
вчити студентів критично сприймати наукові публікації тенденційного характеру;
вчити студентів елементам наукової роботи при написанні рефератів та доповідей з питань, виведених для самостійного опрацювання;
формувати власний погляд на художні явища, поглиблювати вміння студентів аналізувати художні твори;
навчити студентів читати та аналізувати твори давньої української літератури, а також користуватися відповідними історико-літературними джерелами.

Студенти повинні знати:

основні тенденції розвитку давньої української літератури;
періодизацію давньої літератури та головні здобутки кожного періоду;
взаємодію оригінальної та перекладної літератури;
основні етапи життєвого й творчого шляху видатних письменників зазначеного періоду;
напам’ять уривки із „Слова о полку Ігоревім” давньоруською мовою та поезії Сковороди мовою оригінала;
оцінку вивчених творів у літературознавчих дослідженнях.

Студенти повинні вміти:

розумітися на складових українського літературного процесу загалом і його найдавнішого періоду Х-ХVІІІ ст.;
характеризувати основні рушійні чинники розвитку давньої української літератури;
знати визначальні явища і факти цього періоду, зокрема літературні тексти різних жанрів, термінологію медієвістики, вміти читати і перекладати твори із старослов’янської та давньоукраїнської мов;
аналізувати художні твори давньої української літератури з точки зору їх естетичної вартості, культуротворчої цінності, суспільного значення тощо;
орієнтуватись у змісті тих художніх творів, вивчення яких передбачене програмою цього курсу.

Питання для підсумкового контролю

Загальна характеристика періодів розвитку давньої української літератури.
Перекладна література Київської Русі: час і причини появи. Перший південнослов'янський вплив.
Жанрова система перекладної літератури києворуського періоду.
Біблійні книги Старого та Нового заповітів, форми перекладу та функціонування в українській літературі. Найвідоміші переклади біблійних книг.
Виникнення руського літописання: час і причини. "Повість временних літ": історія створення, редакції, композиція. Реалізація ідеї незалежності Руської землі у літописанні ХІІ-ХІІІ ст.
Образ ідеального князя у творах києворуського періоду.
Оригінальна житійна література. Княжі житія. Образ князя-мученика.
Києво-Печерський патерик: історія створення, ідейна спрямованість пам'ятки.
"Повчання дітям" Володимира Мономаха: час і причини написання, композиція. Образ ідеального князя.
Ораторська література Київської Русі. Творчість митрополита Іларіона, Кирила Туровського, Феодосія Печерського.
"Слово про Закон і Благодать" Іларіона як зразок ораторської прози XII ст., політичний зміст та історико-літературне значення твору.
Поняття про паломницьку літературу. Загальний зміст та головна ідея "Ходіння" Даниїла.
Історія відкриття і видання "Слова про Ігорів похід", проблеми автентичності, датування та авторства.
Художні переклади і переспіви "Слова про Ігорів похід".
Відображення історії та сучасності у "Слові про Ігорів похід".
Ідейний зміст "Слова про Ігорів похід", реалізація ідеї у композиції твору.
Система образів "Слова про Ігорів похід". Образ Руської землі.
Історичні умови розвитку та особливості літературного процесу XIІІ-І половини XVI ст.
Культурно-освітній рух в Україні у другій половині XVI-першій половині XVII ст.
Латиномовна українська поезія ХV-ХVI ст., її патріотичний характер.
Полемічна література: час і причини виникнення. Шляхи розвитку.
.Мелетій Смотрицький “Тренос”: образ Матері–Церкви, фольклорні та літературні традиції творення.
"Послання до єпископів" Івана Вишенського: причини написання, ідейно-тематичний зміст, особливості композиції та творення образів.
"Вірші на жалосний погреб... Петра Сагайдачного" Касіяна Саковича: ідейно-тематичний зміст, жанрова природа, стильові особливості. Образ українського козацтва у творі.
Історична поезія XVII ст.: теми, образи, зв’язок з фольклором.
Вірші Климентія Зіновіїва: історія відкриття і вивчення, тематично-ідейний зміст.
Іван Величковський як представник українського барокового віршування.
Шкільна драма, її походження, система жанрів, зв'язок із західно-європейським театром.
Інтермедія як форма драматичної творчості. Інтермедії до драми Якуба Гаватовича.
Вертепна драма: походження, зв'язок з євангельським текстом, мотиви, композиція, образна система.
Драма Феофана Прокоповича "Владимир": її новаторський характер, жанр і композиція, образ князя Володимира.
Драма "Милость Божія": основна ідея, композиція та образна система.
Діалог Семена Дівовича "Розмова Великоросії з Малоросією": проблематика, історіософія, особливості жанрової природи.
Козацькі літописи: час і мета написання. Літопис Григорія Грабянки.
Образ Богдана Хмельницького та інших гетьманів у Літописі Самовидця.
Літопис Самійла Величка як явище літературного бароко.
“Синопсис”: його зміст і значення для розвитку освіти, науки, культури.
Літературна творчість мандрівних дяків.
Філософські та суспільно-політичні погляди Григорія Сковороди.
Збірка Григорія Сковороди "Сад божественних пісень": основні мотиви та образи. Особливості версифікаційної практики Григорія Сковороди.
“Байки харківські” Г.Сковороди: композиція, тематика, зв’язок із античністю.
Письменники XIX ст. про Григорія Сковороду.
Іван Франко – дослідник давньої української літератури.
Києво-руська література і література ХХ ст.
“Історія Русів”: проблематика, авторство, поетика.
Вплив освіти і книгодрукування на розвиток давньої української літератури.