"Старослов’янська мова"

Дисципліна “Старослов’янська мова” вивчається протягом ІІІ і ІV триместрів; орієнтована на студентів спеціальності „Українська мова та література”.
Завдання курсу полягає в поглибленні знань студентів про порівняльно-історичне дослідження споріднених мов, теоретичному й практичному ознайомленні з першою міжслов’янською писемно-літературною мовою, історичними передумовами її виникнення, роллю та функціями, ознайомленні студентів з фонологічною системою та граматичною структурою старослов’янської мови.
Курс складається з таких розділів: “Вступ” (охоплює питання про походження старослов’янської мови, групування слов’янських мов, діяльність слов’янських першовчителів, відомості зі старослов’янської графіки); “Фонетика” (вивчаються питання звукової будови старослов’янської мови, будови складу та типу словесного наголосу, занепаду редукованих, а також аналізується звукова будова старослов’янської та інших слов’янських мов у порівняльно-історичному висвітленні); “Морфологія” (розглядаються структурні характеристики граматичних класів слів, особливостей їх творення та словозміни, походження флексій як показника граматичної форми слова тощо); “Синтаксис” (охоплює питання про основні типи підрядного зв’язку в словосполученні, порядок слів у реченні, структуру та способи вираження головних членів речення, проблеми меж речення в тексті, види простих і складних конструкцій).
Студенти повинні знати:

• основні відомості про старослов’янську мову, її походження та функціонування;
• старослов’янську азбуку, фонетичне та числове значення літер;
• фонетичну систему старослов’янської мови у порівняльно-історичному висвітленні;
• парадигми центральних і периферійних частин мови та походження флексій;
• особливості синтаксичної системи старослов’янської мови.

Студенти повинні вміти:

• читати і перекладати українською мовою старослов’янські та церковнослов’янські тексти;
• виконувати графіко-фонетичний, морфологічний та синтаксичний аналіз окремих слів і текстів;
• набути навичок реконструкції праслов’янських слів та старослов’янських слів і словоформ, спираючись на матеріал інших слов’янських мов (української, російської);
• подавати історичний коментар фонетичних та граматичних явищ сучасної української літературної мови на підставі мовного матеріалу старослов’янської.

Питання для підсумкового контролю

1. Головні відомості про старослов’янську мову.
2. З історії наукового дослідження старослов’янської мови
3. Питання про етногенез слов’ян.
4. Праслов’янська та праіндоєвропейська мови. Наголос та інтонації в праслов’янській мові.
5. Історія створення письма у слов’ян.
6. Життя і діяльність Костянтина та Мефодія.
7. Дві азбуки: кирилиця та глаголиця.
8. Живомовна основа старослов’янської мови.
9. Проблема дохристиянського письма у слов’ян.
10. Найдавніші пам’ятки старослов’янського письма.
11. Старослов’янська палеографія.
12. Класифікація голосних звуків старослов’янської мови.
13. Класифікація приголосних звуків старослов’янської мови.
14. Діакритичні та розділові знаки. Числове та фонетичне значення літер кирилиці.
15. Формування системи голосних праслов’янської мови. Найдавніші чергування голосних.
16. Особливості звукової будови праіндоєвропейської мови. Формування системи приголосних праслов’янської мови. Перехідні палаталізації задньоязикових.
17. Доля приголосних у сполученні з наступним *j.
18. Монофтонгізація дифтонгів. Зміна дифтонгічних сполучень «голосний + *m, *n».
19. Зміна сполучень *tort, *tolt, *tert, *telt. Доля сполучень *or, *ol на початку слова.
20. Фонетичні зміни, пов’язані з долею редукованих.
21. Фонетичні зміни, не пов’язані з долею редукованих.
22. Загальна характеристика морфологічної системи старослов’янської мови. Граматичні категорії іменників.
23. Іменникові парадигми І-ІІІ відмін (*-ā *-jā; *-ŏ *-jŏ; *-ũ основ). Походження відмінкових флексій: основні особливості.
24. Іменникові парадигми ІV-VІ відмін (*-ĭ; *-ū; *-en *-es *-er *-et основ). Походження відмінкових флексій: основні особливості.
25. Значеннєві розряди займенників, безродові займенники, їх відмінювання.
26. Відмінювання родових займенників.
27. Значеннєві розряди прикметників, їх творення.
28. Повні та короткі прикметники, їх відмінювання. Невідмінювані прикметники.
29. Творення ступенів порівняння, відмінювання ступеньованих форм прикметників.
30. Відмінювання кількісних числівників.
31. Відмінювання порядкових, збірних та дробових числівників.
32. Граматичні категорії дієслів. Форми ірреальних способів.
33. Дієслівні основи. Класи дієслів. Інфінітив і супін як іменні дієслівні форми.
34. Дієслівні форми теперішнього та майбутнього часів.
35. Дієслівні форми минулого часу.
36. Творення та відмінювання активних дієприкметників.
37. Творення та відмінювання пасивних дієприкметників.
38. Прислівник у морфологічній системі старослов’янської мови.
39. Прийменник у морфологічній системі старослов’янської мови.
40. Сполучник у морфологічній системі старослов’янської мови.
41. Частки та вигуки у морфологічній системі старослов’янської мови.
42. Порядок слів у реченні. Проблема меж речень. Конструкції з «давальним самостійним».
43. Типи речень за метою висловлювання.
44. Головні та другорядні члени речення.
45. Двоскладні та односкладні речення.
46. Просте ускладнене речення.
47. Складне речення.
48. Конструкції з чужим мовленням.
49. Історія звуків @ та  # у старослов’янській мові.
50. Історія звука ѣ (характеристика основних теорій та гіпотез).