"Сучасна українська літературна мова. Морфологія"

Курс "Морфологія" вивчається протягом 5, 6, 7, 8 і 9 триместрів; є одним з розділів навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова", що входить до нормативної частини циклу професійно-практичної підготовки навчального плану напряму 6.020303 (0305) "Філологія" спеціальності 6.030500 "Українська мова і література".
Вивчення зазначеного розділу дисципліни "Сучасна українська літературна мова" дозволить студентам набути знань про специфіку морфологічних ресурсів сучасної української літературної мови. Вивчення розділу "Морфологія" навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" в процесі підготовки бакалаврів філології (українська мова і література) ґрунтується на знаннях, набутих студентами при вивченні дисциплін "Вступ до мовознавства", "Практикум з української мови", а також створює теоретичну базу для вивчення відповідних розділів таких дисциплін, як "Культура української мови", "Історія української мови ".
Розділ "Морфологія" студенти вивчають після розділів "Фонетика. Фонологія. Графіка. Орфографія. Орфоепія", "Лексикологія. Фразеологія", "Словотвір (морфеміка, дериватологія)" і перед розділом "Синтаксис". Послідовність розділів при вивченні навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" підпорядкована принципу доступності і зумовлена такою організацією вивчення системи і структури мови, що передбачає рух від підсистем, утворюваних простішими одиницями, до підсистем, утворюваних складнішими одиницями. Актуальність вивчення морфології сучасної української літературної мови для фахівців з української мови зумовлена тим, що всі види їхньої професійної діяльності як викладацького, так і дослідницького змісту передбачають глибокі знання мовної структури, її одиниць та їх функціонування. 
Метою й основними завданнями викладання розділу "Морфологія" навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" є:

• засвоєння студентами інформації про сучасний стан науки про морфологію сучасної української літературної мови;
• набуття навичок застосування прийомів і методик морфологічного аналізу;
• підготовка студентів до розв’язання лінгводидактичних і дослідницьких завдань.

Студенти повинні знати:

• про одиниці сучасної морфології, їхні структурно-семантичні і функціональні властивості, системні відношення між ними,
• про основні методики і прийоми морфологічного аналізу;
• про можливості застосування теоретичних знань і практичних навичок у професійній діяльності (викладання української мови, здійснення досліджень української мови);

Студенти повинні вміти:

• користуватися термінами і поняттями сучасної морфології;
• застосовувати основні методики і прийоми морфологічного аналізу;
• визначати морфологічні характеристики словоформ сучасної української літературної мови.

Критеріями оцінювання знань і вмінь студентів є підготовленість до практичних занять, виконання контрольних робіт, засвоєння мінімуму лінгвістичної термінології, виконання завдань для самостійної роботи. Вивчення дисципліни завершується іспитами в 7 і 8 триместрах.

Питання для підсумкового контролю у 7 триместрі

1. Морфологія як галузь знань про сучасну українську мову. Предмет і завдання морфології.
2. Зв'язок морфології з фонологією, лексикологією і дериватологією.
3. Одиниці морфологічного рівня мови.
4. Загальночастиномовне, категорійне та елементарне морфологічні значення.
5. Засоби вираження морфологічних значень (фонетичні, морфемні, службові слова, синтаксичні, текст).
6. Засоби вираження морфологічних значень і типи формотворення в сучасній українській мові.
7. Морфологічні категорії. Поняття морфологічної категорії.
8. Типи морфологічних категорій у сучасній українській мові.
9. Морфологічні парадигми. Поняття парадигми.
10. Типи парадигм у сучасній українській мові (загальна і часткова парадигми; повна, неповна, надлишкова парадигма).
11. Формально-типологічні властивості сучасної української мови.
12. Частини мови як граматичні класи слів сучасної української мови. Поняття частини мови.
13. Класифікаційні ознаки частин мови. Принцип класифікації частин мови.
14. Склад частин мови.
15. Протиставлення повнозначних і службових частин мови.
16. Класи слів, що не належать ні до повнозначних, ні до службових частин мови.
17. Поняття про транспозицію (конверсію) в системі частин мови.
18. Поняття про лексико-граматичний розряд як класифікаційну внутрішньочастиномовну рубрику в морфології.
19. Іменник як частина мови. Класифікаційні (семантична, морфологічна, синтаксична) ознаки іменника.
20. Субстантивація. Транспозиція іменників.
21. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники на позначення істот і неістот як лексико-граматичні розряди іменників за специфікою виявлення категорії відмінка.
22. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди іменників за специфікою виявлення категорії числа.
23. Підрозряди загальних іменників (конкретні, абстрактні, речовинні, збірні).
24. Іменники спільного роду як лексико-граматичні розряди іменників за специфікою виявлення категорії роду.
25. Категорія роду іменників. Типологічні ознаки категорії роду іменників.
26. Семантична структура категорії роду. Грамеми чоловічого, жіночого, середнього роду і засоби їх вираження.
27. Грамеми роду і семи статі в семантичній структурі іменників.
28. Розподіл іменників за грамемами роду.
29. Іменники спільного роду. Родові варіанти іменників.
30. Категорія числа іменників. Семантична структура категорії числа.
31. Засоби вираження грамем однини і множини. Типологічні ознаки категорії числа.
32. Іменники з повною числовою парадигмою і неповною числовою парадигмою (singularia tantum i pluralia tantum).
33. Категорія відмінка іменників. Поняття категорії відмінка. Типологічні ознаки категорії відмінка іменників.
34. Семантична структура категорії відмінка. Проблема кількості відмінків у сучасній українській мові.
35. Семантико-синтаксичні функції відмінків.
36. Словозміна іменників. Поняття про субстантивне відмінювання. Субстантивна парадигма в сучасній українській мові. Поняття відміни.
37. Типи субстантивних відмін. Ад’єктивне відмінювання субстантивованих слів. Невідмінювані іменники в сучасній українській мові.
38. Прикметник як частина мови. Семантичні, морфологічні, синтаксичні ознаки прикметників.
39. Транспозиція прикметників. Ад’єктивація.
40. Лексико-граматичні розряди прикметників. Критерії розподілу іменників на лексико-граматичні розряди.
41. Варіанти класифікації лексико-граматичних розрядів прикметників.
42. Якісні прикметники. Формотворчі, словотворчі, синтаксичні ознаки якісних прикметників.
43. Відносні прикметники.
44. Присвійні прикметники.
45. Займенникові прикметники.
46. Явища транспозиції в системі лексико-граматичних розрядів прикметників.
47. Категорія ступенів порівняння прикметників. Семантична структура категорії ступенів порівняння прикметників.
48. Структура парадигми категорії ступенів порівняння прикметників.
49. Синтетичні й аналітичні форми ступенів порівняння та їхні значення.
50. Числівник як частина мови. Семантичні, морфологічні, синтаксичні ознаки числівників.
51. Питання словникового складу числівників.
52. Проблема частиномовної кваліфікації порядкових слів.
53. Розряди числівників. Критерії класифікації числівників за розрядами.
54. Розряди числівників за значенням (власне-кількісні, збірні, дробові числівники; неозначено-кількісні числівники; займенникові числівники).
55. Розряди числівників за творенням і морфемною структурою (непохідні (прості) і похідні (прості суфіксальні, суфіксоїдні, складні і складені) числівники).
56. Відмінювання числівників різних розрядів.
57. Займенник. Займенникові слова в сучасній українській мові (семантика і проблема частиномовної належності займенників).
58. Транспозиція займенникових слів. Прономіналізація.
59. Розряди займенникових слів за співвідношенням з частинами мови (займенникові іменники, займенникові прикметники, займенникові числівники, займенникові прислівники).
60. Словозміна займенникових слів.
61. Розряди займенникових слів за значенням.

Питання для підсумкового контролю у 8 триместрі

1. Дієслово як частина мови. Семантичні, морфологічні, синтаксичні ознаки дієслова.
2. Власне-дієслівні і невласне-дієслівні категорії. Предикативні і непредикативні категорії дієслова. 
3. Формотворення і словозміна дієслів.
4. Склад дієслівної парадигми.
5. Предикативні і непредикативні форми дієслова.
6. Дієслівні основи та їхній формотворчій потенціал.
7. Морфонологічні особливості дієслівних основ і формотворчих афіксів.
8. Класи українських дієслів.
9. Дієвідміни українських дієслів.
10. Перехідність і неперехідність як мовні морфолого-синтаксичні властивості дієслів. Мовленнєві реалізації перехідності і неперехідності.
11. Зворотні дієслова.
12. Категорія стану.
13. Семантична структура категорії стану.
14. Дієслівні лексеми, що не мають значення стану.
15. Форми активного стану і форми пасивного стану. Форми пасивного стану в парадигмі дієслівних лексем.
16. Категорія виду дієслів.
17. Семантична структура категорії виду.
18. Семантика грамем доконаного і недоконаного виду.
19. Типи видової кореляції дієслів (дієслова парні за видом; непарні дієслова: двовидові і двовидові).
20. Творення видових пар.
21. Зв’язки  категорії виду з категоріями стану, часу, способу.
22. Категорія часу.
23. Типи часової семантики в мові.
24. Семантична структура категорії часу.
25. Системні зв’язки категорії часу з категорією виду.
26. Парадигма категорії часу.
27. Творення форм категорії часу.
28. Семантика часових форм.
29. Часові значення інфінітива.
30. Категорія способу.
31. Семантична структура категорії способу.
32. Системні зв’язки категорії способу і категорії часу.
33. Творення форм дійсного, умовного, наказового способу.
34. Семантика форм способу.
35. Модальні значення інфінітива.
36. Категорія особи.
37. Семантична структура категорії особи.
38. Особова парадигма дієслів дійсного способу і дієслів наказового способу.
39. Творення особових форм.
40. Семантика особових форм.
41. Дієслова неповної особової парадигми.
42. Безособові (одноособові) дієслова.
43. Морфологічне і синтаксичне вираження особової семантики.
44. Непредикативні форми дієслова. Склад непредикативних форм дієслова. Віддієслівні утворення на -но, -то.
45. Місце інфінітива в дієслівній парадигмі.
46. Синтаксичні функції інфінітива.
47. Морфологічні і синтаксичні значення інфінітива.
48. Дієприкметник. Семантичні, морфологічні, синтаксичні ознаки дієприкметника.
49. Склад категорій дієприкметника як вираження його синкретичної граматичної семантики.
50. Категорії виду і стану дієприкметника.
51. Питання про категорію часу дієприкметника.
52. Творення активних і пасивних дієприкметників.
53. Питання частиномовної кваліфікації дієприкметника.
54. Ад’єктивація дієприкметників.
55. Дієприслівник. Семантичні, морфологічні, синтаксичні ознаки дієприслівника.
56. Склад категорій дієприслівника як вираження його процесуальної граматичної семантики.
57. Питання про категорію часу дієприслівника.
58. Творення дієприслівникових форм.
59. Адвербіалізація дієприслівників.
60. Прислівник як частина мови. Семантичні, морфологічні, синтаксичні ознаки прислівника.
61. Специфіка причин відсутності словозміни прислівників.
62. Формування словникового складу прислівників.
63. Адвербіалізація.
64. Розряди прислівників за значенням.
65. Означальні та обставинні прислівники.
66. Підрозряди означальних прислівників.
67. Ступені порівняння якісних прислівників.
68. Підрозряди обставинних числівників.
69. Займенникові і повнозначні прислівники.