"Сучасна українська літературна мова. Словотвір (морфеміка, дериватологія)"

Курс "Словотвір (морфеміка, дериватологія)" вивчається протягом ІІІ і ІV триместрів; є одним з розділів навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова", що входить до нормативної частини циклу професійно-практичної підготовки навчального плану напряму 6.020303 (0305) "Філологія" спеціальності "Українська мова і література".
Вивчення зазначеного розділу дисципліни "Сучасна українська літературна мова" дозволить студентам набути знань про специфіку морфемних ресурсів сучасної української літературної мови та їх застосування для формування словникового складу мови. Вивчення розділу "Словотвір (морфеміка, дериватологія)" навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" в процесі підготовки бакалаврів філології (українська мова і література) ґрунтується на знаннях, набутих студентами при вивченні дисципліни "Вступ до мовознавства", а також попередніх розділів дисципліни "Сучасна українська літературна мова" – "Фонетика і фонологія", "Лексикологія". Послідовність розділів навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" підпорядкована принципу доступності і зумовлена такою організацією вивчення системи і структури мови, що передбачає рух від підсистем, утворюваних простішими одиницями, до підсистем, утворюваних складнішими одиницями. Актуальність вивчення словотвору сучасної української літературної мови для фахівців з української мови зумовлена тим, що всі види їхньої професійної діяльності як викладацького, так і дослідницького змісту передбачають глибокі знання мовної структури, її одиниць та їх функціонування.
Метою й основними завданнями викладання розділу "Словотвір (морфеміка, дериватологія)" навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" є:

засвоєння студентами інформації про сучасний стан науки про морфеміку і деривацію сучасної української літературної мови;
набуття навичок застосування прийомів і методик морфемного і словотвірного аналізу;
підготовка студентів до розв’язання лінгводидактичних і дослідницьких завдань.

Студенти повинні знати:

про одиниці сучасної морфеміки і дериватології, їхні структурні, семантичні і функціональні властивості, системні відношення між ними, роль у формуванні словникового складу мови;
про основні методики і прийоми морфемного і словотвірного аналізу;
про можливості застосування теоретичних знань і практичних навичок у професійній діяльності (викладання української мови, здійснення досліджень української мови).

Студенти повинні вміти:

користуватися термінами і поняттями сучасної морфеміки і дериватології;
застосовувати основні методики і прийоми морфемного і словотвірного аналізу;
визначати морфемну структуру слів сучасної української літературної мови та їхні мотиваційно-дериваційні зв’язки.

Змістова структура навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова. Словотвір (морфеміка, дериватологія)" складається з тем, присвячених розгляду основних одиниць морфеміки і дериватології в структурному, семантичному і функціональному аспектах.
Критеріями оцінювання знань і вмінь студентів є підготовленість до практичних занять, виконання контрольних робіт, засвоєння мінімуму лінгвістичної термінології, виконання завдань для самостійної роботи. Вивчення дисципліни завершується іспитом у ІV триместрі.
Питання для підсумкового контролю

Словотвір як учення про морфеміку і деривацію лексичних одиниць. Поняття морфеміки і дериватології.
Морфеміка. Предмет і завдання морфеміки.
Морфема як основна одиниця морфеміки.
Слово і морфема.
Морфема, морф, аломорф.
Семантика морфем.
Матеріальні і нульові морфеми.
Системні відношення морфем. Формально-семантичні відношення морфем сучасної української літературної мови (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія морфем).
Типи морфем сучасної української мови.
Корінь. Структурні, семантичні і функціональні властивості кореня.
Вільні і зв’язані корені.
Афікси як типи морфем, протиставлені кореню.
Структурно-семантичні типи афіксів. Префікс, суфікс, постфікс.
Суфіксоїди і префіксоїди.
Флексія. Парадигматичність флексій.
Проблема інтерфіксів.
Типи афіксів за значенням. Афікси як засоби вираження складників лексичного граматичного значень словоформи.
Функціональні типи морфем (словотвірні, формотворчі, словозмінні афікси). Регулярність/нерегулярність афіксів. Поняття продуктивності афіксів.Уніфікси.
Основа слова. Поняття основи.
Типи основ за структурою.
Типи основ за значенням.
Типи основ за функцією.
Морфемна структура слова. Поняття морфемної структури. Специфіка морфемної структури слова сучасної української мови.
Історичні зміни в морфемній структурі слова (спрощення, перерозклад, ускладнення).
Дериватологія сучасної української літературної мови. Лексична деривація і формотворення. Поняття мотивації в дериватології.
Похідна і твірна основи. Словотвірна база і словотвірний формант.
Семантичні характеристики в дериватології. Словотвірне значення. Типи мотивації.
Одиниці, що репрезентують синтагматичні відношення в дериватології. Словотвірна пара. Словотвірний ланцюг.
Одиниці, що репрезентують парадигматичні відношення в дериватології. Словотвірна парадигма. Словотвірна категорія. Словотвірний тип. Словотвірний спосіб.
Словотвірне гніздо.
Способи словотворення в сучасній українській літературній мові. Морфемні і неморфемні способи словотворення.
Афіксальні способи словотворення (прості й комбіновані).
Складання та його різновиди (основоскладання і композити, словоскладання і юкстапозити, абревіація та абревіатури).
Способи, в яких скомбіновані основоскладання та афіксація.
Неморфемні способи словотворення. Співвідношення морфемного і неморфемного словотворення.
Лексико-граматичний (морфолого-синтаксичний) спосіб та його різновиди (субстантивація, ад’єктивація, нумералізація, прономіналізація, вербалізація, адвербіалізація, препозиціоналізація).
Лексико-семантичний спосіб. Лексико-синтаксичний спосіб. Поняття семантичної деривації.
Способи і типи словотворення іменників.
Способи і типи словотворення прикметників.
Способи і типи словотворення дієслів.
Способи і типи словотворення прислівників.