"Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія"

Курс "Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія" є одним з розділів навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" вивчається у ІІ триместрі; входить до нормативної частини циклу професійно-практичної підготовки навчального плану напряму 6.020303 "Філологія" спеціальності "Українська мова і література"; вивчення дисципліни завершується іспитом у 2 триместрі.
Вивчення зазначеного розділу дисципліни "Сучасна українська літературна мова" дозволить студентам набути знань про специфіку лексико-семантичних ресурсів сучасної української літературної мови: їх семантичну структуру, системні відношення між ними, диференціацію словникового складу сучасної української мови, зміст і призначення лексикографічних джерел. Вивчення розділу "Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія" навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" в процесі підготовки бакалаврів філології (українська мова і література) ґрунтується на знаннях, набутих студентами при вивченні дисципліни "Вступ до мовознавства". Цей розділ студенти вивчають після розділу "Фонетика. Фонологія" і перед розділом "Словотвір (морфеміка, дериватологія)". Послідовність розділів при вивченні навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" підпорядкована принципу доступності і зумовлена такою організацією вивчення системи і структури мови, що передбачає рух від підсистем, утворюваних простішими одиницями, до підсистем, утворюваних складнішими одиницями. Актуальність вивчення лексикології сучасної української літературної мови для фахівців з української мови зумовлена тим, що всі види їхньої професійної діяльності як викладацького, так і дослідницького змісту передбачають глибокі знання мовної структури, її одиниць та їх функціонування. 
Метою й основними завданнями викладання розділу "Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія" навчальної дисципліни "Сучасна українська літературна мова" є:

• засвоєння студентами інформації про сучасний стан науки про лексику і фразеологію сучасної української літературної мови;
• набуття навичок застосування прийомів і методик лексикологічного аналізу;
• підготовка студентів до розв’язання лінгводидактичних і дослідницьких завдань.

Студенти повинні знати:

• про одиниці сучасної лексикології і фразеології, їхні структурно-семантичні і функціональні властивості, системні відношення між ними, диференційні ознаки, роль у формуванні словникового складу мови;
• про основні методики і прийоми лексикологічного аналізу;
• про можливості застосування теоретичних знань і практичних навичок у професійній діяльності (викладання української мови, здійснення досліджень української мови);
• про типи словників;

Студенти повинні вміти:

• користуватися термінами і поняттями сучасної лексикології і фразеології;
• застосовувати основні методики і прийоми лексикологічного аналізу;
• визначати лексикологічні характеристики слів сучасної української літературної мови;
• застосовувати лексикографічні видання як джерела необхідної лінгвістичної інформації.

Питання для підсумкового контролю

1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову.
2. Предмет і завдання лексикології.
3. Лексика і лексикологія.
4. Зв'язок лексикології з іншими галузями мовознавства.
5. Одиниці лексикології.
6. Лексема як основна одиниця лексикології.
7. Слово і лексема.
8. Поняття про сему.
9. Поняття про семему.
10. Типи сем.
11. Співвідношення між лексемою, семемою і семою.
12. Лексичне значення як один з типів мовного значення.
13. Поняття лексичного значення.
14. Лексичне і граматичне значення.
15. Загальна типологія лексичних значень.
16.  Мовне та оказіональне лексичні значення.
17. Денотативне і конотативне лексичні значення.
18. Первинне і вторинне лексичні значення.
19. Пряме і переносне лексичні значення.
20. Метафора і метонімія як основні види переносного значення.
21. Вільне і зв’язані лексичні значення.
22. Поняття структури лексичного значення лексеми.
23. Семна структура семеми.
24. Семемний поділ плану змісту лексеми.
25. Типи системних відношень на лексико-семантичному рівні.
26. Моносемія лексем.
27. Полісемія лексем
28. Синонімія.
29. Синоніми.
30. Типи синонімів.
31. Синонімічний ряд.
32. Домінанта синонімічного ряду. 
33. Антонімія.
34. Антоніми.
35. Типи антонімів.
36. Лексико-семантичне поле. Лексико-семантична група.
37. Омонімія.
38. Омоніми.
39. Типи омонімів.
40. Паронімія.
41. Диференціація словникового складу мови.
42. Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови.
43. Склад активної лексики.
44. Пасивна лексика та її групи.
45. Застаріла лексика.
46. Історизми.
47. Архаїзми та їх різновиди.
48. Неологізми.
49. Нормативно-стилістична диференціація лексики  сучасної української літературної мови.
50. Словниковий склад лексики літературної мови.
51. Функціонально-стилістична диференціація лексики літературної мови (розмовна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична лексика, терміни, штампи, професіоналізми, поетизми).
52. Лексика нелітературних форм загальнонародної мови (просторічна лексика, діалектизми, жаргонізми).
53. Диференціація лексики за походженням.
54. Питома лексика сучасної української мови та її групи.
55. Запозичена лексика.
56. Причини запозичень. Типи запозичень. Кальки. Асиміляція запозичених слів у системі української мови.
57. Запозичення зі слов’янських мов.
58. Старослов’янізми та їх ознаки.
59. Запозичення з неслов’янських мов.
60. Фразеологізм як одиниця фразеології.
61. Системні формально-семантичні відношення між фразеологізмами (моносемія і полісемія, синонімія та антонімія).
62. Класифікація фразеологізмів за ступенем семантичної нерозкладності.
63. Класифікація фразеологізмів за походженням і джерелами формування.
64. Поняття про лексикографію як прикладну галузь мовознавства.
65. Типи словників. Лінгвістичні словники сучасної української мови.