"Вступ до мовознавства"

Дисципліна “Вступ до мовознавства” вивчається протягом І триместру; входить до складу нормативної частини циклу фундаментально-наукової підготовки. Вивчення цієї дисципліни має забезпечити загальнолінгвістичні засади підготовки студентів за спеціальністю 6.020303 “Філологія. Українська мова і література”.
У змісті підготовки фахівців цієї спеціальності значна частина належить лінгвістичним дисциплінам, для сприйняття і засвоєння яких студенти мають оволодіти відповідною поняттєво-термінологічною базою і необхідним обсягом фундаментально-наукової інформації. З огляду на це дисципліна “Вступ до мовознавства” є основою підготовки студентів до вивчення лінгвістичних дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки бакалаврів зі спеціальності "Українська мова і література".
Викладання дисципліни “Вступ до мовознавства” покликане створити можливості для засвоєння студентами лінгвістичної термінології, набуття ними початкових навичок оперувати лінгвістичними термінами і відповідними поняттями, а також набуття знань про мову як динамічну знакову систему, що забезпечує комунікативні потреби суспільства.
Метою вивчення дисципліни “Вступ до мовознавства” є засвоєння студентами основних мовознавчих понять і термінів; відомостей про мовознавство як науку, сутність мови, її функції і структуру, універсальні мовні явища; основних прийомів аналізу фонетичних, лексичних, граматичних явищ.
Студент повинен знати:

• про змістову структуру мовознавства як науки;
• про природу, сутність, функції і будову мови;
• про кожен з рівнів мовної структури, його одиниці, категорії, системні відношення;
• про генеалогічну і типологічну класифікації мов світу;

Студент повинен вміти:

• давати визначення поняттям, на позначення яких уживаються терміни, подані в словникові-мінімумі лінгвістичних термінів;
• характеризувати та визначати основні мовні одиниці, явища, процеси кожного з рівнів мовної структури;
• визначати класифікаційні характеристики мов (за генеалогічною та типологічною класифікаціями).

 Питання для підсумкового контролю

1. Мова і суспільство.
2. Походження і розвиток мови.
3. Функції мови.
4. Мова і мовлення
5. Мова як система і структура.
6. Мова як знакова система.
7. Структура мови. Рівні мовної системи
8. Фонологічний рівень мови.
9. Звуки як одиниці мовлення. Артикуляційні та акустичні характеристики звуків
10. Фонема як одиниця мови. Звук і фонема.
11. Комбінаторні і позиційні зміни фонем
12. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
13. Наголос. Інтонація
14. Письмо і графіка
15. Лексико-семантичний рівень мови Лексикологія.
16. Одиниці лексико-семантичного рівня.
17. Лексичне значення та його типи.
18. Семантична структура слова
19. Семантичні відношення на лексико-семантичному рівні (лексико-семантичні групи, синонімія, антонімія, омонімія, паронімія, гіпонімія)
20. Диференціація словникового складу мови (територіальна, хронологічна, соціальна, стилістична)
21. Морфемно-дериваційний рівень мови.
22. Одиниці морфемно-дериваційного рівня. Морфема і морф.
23. Позиційні, семантичні і функціональні типи морфем
24. Морфологічний рівень мови.
25. Одиниці морфологічного рівня.
26. Морфологічне значення.
27. Засоби вираження граматичних значень.
28. Морфологічні форми. Структурні типи морфологічних форм.
29. Морфологічні категорії.
30. Морфологічні парадигми.
31. Частини мови. Класифікаційні ознаки частин мови.
32. Транспозиція та омонімія в системі частин мови.
33. Синтаксичний рівень мови.
34. Одиниці синтаксичного рівня мови.
35. Типи речень у мовах світу.
36. Актуальне членування речень
37. Класифікація мов світу.
38. Генеалогічна класифікація мов світу.
39. Типологічна класифікація мов світу.
40. Ареальна класифікація мов світу.