Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 10.02.15 – загальне мовознавство

Теорія мовознавства

1. Мовознавство як наукова галузь. Змістова структура мовознавства. Загальне мовознавство як одна з галузей лінгвістики . Об’єкт і предмет загального мовознавства.
2. Мова і мовлення. Історія вивчення проблеми мови і мовлення. Концепція Ф. де Соссюра та її роль для теоретичної розробки проблеми мови і мовлення. Проблема мови і мовлення в сучасному мовознавстві. Функції мови.
3. Мова як знакова система. Основні типи знаків. Мовний знак. Структура мовного знака та його особливості. Знаковість мовних одиниць. Мовознавство і семіотика.
4. Мовні значення. Типи мовних значень. Семантична структура слова. Структура лексичного значення слова. Типи лексичних значень. Критерії типологізації лексичних значень. Типи граматичних значень. Критерії типологізації граматичних значень.
5. Одиниці мови. Типи мовних одиниць. Критерії типологізації мовних одиниць. Функції мовних одиниць. Одиниці мови та одиниці мовлення. Інваріантно-варіантні відношення між одиницями мови та одиницями мовлення.
6. Мова і мислення. Форми абстрактного мислення та їх вираження в мові. Слово і поняття. Речення і судження. Мова і пізнання. Мова і картина світу. Когнітивна лінгвістика як наукова галузь.
7. Мова і суспільство. Соціальні форми людського суспільства і мова. Загальнонародна мова та її нормативно-стилістична диференціація. Мовна норма та її критерії. Стандартизація мови і кодифікація мовної норми. Літературна мова та її функціонально-стилістична диференціація.
8. Походження мови. Проблема походження мови взагалі і походження конкретних мов. Основні гіпотези походження мови. Теорії моногенезу і полігенезу. Концептуальні відмінності основних гіпотез походження мови.
9. Розвиток мови. Проблема розвитку мови, вдосконалення мови і змін у мові. Концепція синхронії і діахронії у вченні Ф. де Соссюра та її сучасна оцінка. Процеси диференціації та інтеграції в розвитку мов світу. Теорія стадіальності в розвитку мови. Первинна і вторинна матеріальні форми існування мови. Гіпотеза структурно-типологічного вдосконалення як основного змісту мовного розвитку. Внутрішні і зовнішні причини змін у мові. Темпи змін мови. Проблема закономірності мовних змін.
10. Мова як система і структура. Принципи структурної організації мовної структури. Мовні рівні як основні складники мовної структури. Проблема кількості мовних рівнів. Парадигматичні, синтагматичні, ієрархічні відношення в мовній системі. Опозитивність, валентність, дистрибуція мовних одиниць як різновиди системних відношень.
11. Фонетико-фонологічний рівень мовної системи. Сегментні одиниці фонології. Фонема. Функції фонеми. Дистрибуція фонем. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Фонологічна система мови. Парадигматика і синтагматика фонем. Типи фонологічних опозицій. Концепції фонеми у фонологічних школах ХХ ст. Силабема. Типи силабем. Суперсегментні одиниці фонології. Наголос. Типи наголосу. Функції наголосу. Інтонація. Типи інтонації. Функції інтонації.
12. Морфемно-дериваційний рівень мови. Питання виділення морфемно-дериваційного рівня в структурі конкретної мови. Одиниці морфемно-дериваційного рівня та їх ієрархія. Морфема. Типи морфем (структурно-позиційні, семантичні, функціональні). Словотвірна пара, словотвірний тип, словотвірний ланцюг, словотвірна парадигма, словотвірне гніздо. Словотвірний формант. Словотвірний спосіб. Морфемні (морфологічні) способи деривації та їх різновиди. Не морфемна (неморфологічна) деривація та її різновиди.
13. Лексико-семантичний рівень мовної системи. Лексичне значення та його типи. Одиниці лексико-семантичного рівня. Слово і лексема. Семема і сема. Компонентний аналіз структури лексичної семантики слова. Системні відношення в лексиці (епідигматичні, парадигматичні, синтагматичні). Полісемія. Синонімія. Антонімія. Омонімія. Гіпонімія. Лексико-семантичне поле. Джерела формування словникового складу мови. Диференціація словникового складу мови.
14. Морфологічний рівень мовної системи. Граматичні морфологічні значення. Засоби вираження морфологічних значень. Словозміна і словотвір. Граматичне варіювання слова. Граматичні і морфологічні форми. Типи формотворення. Морфологічна категорія. Типи морфологічних категорій. Морфологічні парадигми. Типи морфологічних парадигм. Частини мови. Проблема виділення частин мови для мов світу. Класифікаційний принцип і класифікаційні ознаки при визначенні частин мови. Ієрархія класифікаційних ознак у мовах світу. Субстантивні, ад’єктивні, дієслівні категорії в мовах світу (на матеріалі мов, якими володіє вступник до аспірантури). Явище між частиномовної омонімії в мовах світу. Конверсія і транспозиція.
15. Синтаксичний рівень мовної системи. Одиниці синтаксичного рівня мови (речення, словосполучення, синтаксема, синтаксична форма слова, семантико-синтаксичний компонент). Основні ознаки речення. Предикативність і синтаксична модальність, типи синтаксичної модальності. Структурно-семантична схема речення. Речення і висловлення. Порядок слів у реченні. Актуальне  членування речення. Типи синтаксичних зв’язків у реченні і словосполученні. Паратаксис і гіпотаксис. Типи речень у мовах світу.
16. Класифікація мов світу. Типи класифікацій (генеалогічна, типологічна, ареальна). Генеалогічна класифікація. Мовна сім’я як основна класифікаційна категорія. Ознаки визначення спорідненості мов. Мовні сім’ї в генеалогічній класифікації мов. Розподіл мов світу за мовними сім’ями. Ностратична макросім’я мов.
17. Типологічна класифікація мов. Структурно-типологічна класифікація. Історія створення структурно-типологічної класифікації. Типи мови і тип у мові. Політипологізм конкретних мов. Фрагментарна типологія і системна типологія. Функціональна (соціальна) типологія мов. Типи мов за комунікативним статусом: мови міжетнічного спілкування (міжнародні, міжнаціональні, регіональні), мови внутрішньо етнічного спілкування. Піджини і креольські мови. Ареальна класифікація мов. Мовні союзи. Формування мовних союзів.

Методологія мовознавства

1. Поняття методу, методології, методики, прийому і співвідношення між ними. Напрям, аспект, школа і метод у лінгвістиці. Загальнонаукові методи і методи лінгвістичних досліджень.
2. Описовий метод (теоретичні засади, аспект, мета, розв’язувальний потенціал, прийоми аналізу).
3. Порівняльно-історичний метод (теоретичні засади, аспект, мета, розв’язувальний потенціал, прийоми аналізу).
4. Структурний метод (теоретичні засади, аспект, мета, розв’язувальний потенціал, прийоми аналізу). Методики дослідження: дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, компонентний аналіз семантики мовних одиниць.
5. Контрастивний (зіставний) метод (теоретичні засади, аспект, мета, розв’язувальний потенціал, прийоми аналізу).
6. Конструктивний метод (теоретичні засади, аспект, мета, розв’язувальний потенціал, прийоми аналізу). Трансформаційний аналіз.

Історія мовознавства

1. Початковий етап становлення мовознавства як наукової галузі. Мовознавчі концепції стародавнього світу, епох середньовіччя та Відродження.
2. Європейське мовознавство Нового часу (XVII-XVIII ст.). Граматика Пор-Рояля.
3. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Лінгвістичні концепції Ф. Бонна, Р. Раска, Я. Грімма, О.Х. Востокова.
4. Лінгвістична концепція В. фон Гумбольдта.
5. Натуралістичний напрям порівняльно-історичного мовознавства. Лінгвістичне вчення А. Шлейхера.
6. Психологічний напрям у мовознавстві середини ХІХ ст. Лінгвістичні концепції Г. Штейнталя, О.О. Потебні.
7. Молодограматизм як школа порівняльно-історичного мовознавства ХІХ ст. Історизм і психологізм як основні принципи молодограматизма. Учення молодограматиків про мовні закони.
8. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.
9. Структуралізм як провідний напрям у лінгвістиці 20-60 рр. ХХ ст. Копенгагенський структуралізм (глосематика).
10. Празька лінгвістична школа (функціональний структуралізм).
11. Американський дескринтивізм 20-50 рр. ХХ ст. Лінгвістичні теорії Е. Сепіра, Б. Уорфа, Н. Хомського.
12. мовознавство 70-х р.р. ХІХ ст. – початку ХХІ ст. Криза структурального напряму. Антропоцентризм, експансіоналізм, функціоналізм та експланаторність як специфічні риси сучасної лінгвістики.
13. Нові напрями в мовознавстві кінця ХХ – початку ХХІ ст. Соціолінгвістика. Етнолінгвістика. Функціональна лінгвістика. Когнітивна лінгвістика.

Література

1. Алпатов В.М. История лингвистических учений. – М., 1998. (або наступні видання).
2. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М., 1984.
3. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. – М., 1990.
4. Герд А.С. Введение в этнолингвистику. – М., 2001.
5. Гречко В.А. Теория языкознания. – М., 2003.
6. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего похода // Вопросы языкознания. – 1994. – №4.
7. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ-ХХ веков в очерках и извлечениях. – Ч.1. – М., 1964.; – Ч. 2. – М., 1965.
8. Зубкова Л.Г. Общая теория язика в развитии. – М., 2003.
9. Зубкова Л.Г. Язык как форма. Теорія и история языкознания. – М., 2003.
10. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2002.
11. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003 (або наступні видання).
12. Лингвистические исследования в конце ХХ в. – М., 2000.
13. Лингвистический энциклопедический словар. – М., 1990 (або 2002).
14. Маслова Н.Б.  Введение в когнитивную лингвистику. – М., 2004.
15. Мечковская Н.Б. Общее языкознание: Структурная и социальная типологія языков. – М., 2001 (або наст. видан.).
16. Общее языкознание: Внутренняя структура языка/ Отв. Ред.. Б.А. Серебреников. – М., 1972.
17. Общее языкознание: Методы лингвистических исследований./ Отв. Ред.. Б.А. Серебреников. – М., 1973.
18. Панов Е.Н. Знаки, символы, язики. – М., 1978.
19. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1967.
20. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К., 1999.
21. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996.
22. Шулежкова С.Г. История лингвистических учений. – М., 2004.
23. Язык и наука конца 20 века. – М., 1995.