Кафедра медичних приладів і систем
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “МЕДИЧНІ ПРИЛАДИ І СИСТЕМИ”
Прилади – галузь науки і матеріального виробництва, яка охоплює діяльність людини, спрямовану на комплексне впровадження приладів точної механіки, приладів для забезпечення потреб в охороні здоров’я людини та навколишнього середовища, обороноздатності держави, освоєння аерокосмічного та океанічного простору та інших.
Об’єкти професійної діяльності фахівця зі спеціальності 7.090905 “Медичні прилади та системи” – приладобудівні, медичні підприємства, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, фірми та організації “Медтехніка”, лікарні, оздоровчі комплекси (санаторії, профілакторії та інші організації), методи та засоби створення, обслуговування, сертифікації, експлуатації та ремонту медичних приладів і систем. Можливо також використання фахівців на машинобудівних, авіаційних, годинникових, переробних та інших підприємствах та установах.
Фахівці з медичних приладів та систем можуть працювати в лікарнях; санаторно-профілактичних установах; медичних центрах; установах “Медтехніка”; на підприємствах-виробниках медичних приладів та систем; в проектно-конструкторських установах; науково-дослідних інститутах.
Фахівець у галузі медичних приладів та систем повинен знати та вміти використовувати:
– методи статичного, кінематичного та динамічного розрахунку механізмів та приладів;
– фізико-хімічні та фізико-механічні властивості матеріалів, що застосовуються у виробництві приладів, засоби одержання заданих властивостей, технологічні процеси обробки;
– методи розрахунку електричних мереж, електричних машин та устаткування, електронних систем;
– закони структуроутворення механізмів та приладів, конструювання деталей і вузлів приладів;
– принципи експлуатації, налагоджування, обслуговування та ремонту медичних приладів та систем;
– питання з маркетингу та менеджменту в галузі медичних приладів та систем;
– анатомію та фізіологію людини.
Відповідно до спеціальності вивчаються такі професійно орієнтовані дисципліни:
– фізика;
– вища математика;
– хімія, органічна хімія, біохімія;
– теоретична механіка;
– електроніка та електротехніка;
– мікропроцесори і ЕОМ;
– матеріалознавство;
– конструювання приладів;
– основи ремонту та обслуговування приладів;
– акустичні, механічні, електромагнітні, біорезонансні медичні прилади та системи;
– реабілітаційні прилади та системи;
– медична криогенна та кондиціонуюча техніка.
Практики, що передбачаються навчальним планом спеціальності, студенти проходять в лікарнях, медичних установах, а також в лабораторії університету.
ФАХОВІ ДИСЦИПЛІНИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕДИЧНІ ПРИЛАДИ І СИСТЕМИ”
Спеціаліст повинен знати та уміти використовувати:
– принципи графічного управління просторових образів, систему проектно-конструкторської документації, правила побудови технічних схем та креслень;
– методи статичного, кінематичного та динамічного розрахунку механізмів та приладів;
– загальні закони статики та кінематики рідин та їх взаємодії з твердими тілами і оконтурюючи ми поверхнями, принцип дії та методи розрахунку гідравлічних машин і устаткування;
– основні закони термодинаміки і теплопередачі;
– закони та методи дослідження пружно-деформованого стану елементів приладів;
– фізико-хімічні та фізико-механічні властивості матеріалів, методи оцінки їх змін під впливом зовнішніх факторів;
– характеристики конструкційних, металевих та неметалевих матеріалів, що застосовуються у виробництві приладів, засоби одержання заданих властивостей, технологічні процеси обробки;
– методи розрахунку електричних мереж, електричних машин та устаткування;
– основні закони генерації, передавання і трансформації електричної енергії;
– закони структуроутворення механізмів та приладів, конструювання та розрахунку деталей, вузлів та приладів;
– принципи експлуатації та ремонту приладів та устаткування.
Спеціаліст повинен мати навички:
– читання та розробки технічних креслень;
– визначення властивостей конструкційних та інших матеріалів;
– розрахунку технічних та економічних параметрів об’єктів виробництва приладів;
– розрахунку технічних та експлуатаційних параметрів приладів та устаткування;
– розрахунку елементів спроектованих конструкцій та вузлів на міцність;
– збирання та обробка результатів хронометражних даних функціонування об’єктів впровадження приладів;
– збирання та обробка результатів діяльності медичних приладів і систем.
– визначення можливостей та експлуатації відповідних медичних приладів і систем.
– автоматизованої обробки медичної інформації.
– навички експлуатації, обслуговування та ремонту медичних приладів та систем.
Анотації дисциплін
Цикл професійно-орієнтованих дисциплін
Основи наукових досліджень
Завданням цього курсу є ознайомлення студентів з основами теорії пізнання, з особливостями наукової роботи та її організації, значенням сучасних досліджень у галузі медичних приладів та систем для науково-технічного прогресу; навчитися розпізнавати особливості та роль наукових досліджень в сучасних умовах і методів пошуку нових технічних рішень та методів активізації технічної творчості. Крім того, студенти повинні опанувати правила ведення літературного пошуку, в тому числі і з використанням сучасних комп'ютерних баз даних, а також ознайомитися із специфікою технічного експерименту. Студенти знайомляться також з основами мікропроцесорної та медичної техніки та з вимогами до постановки експерименту. Завершується курс ознайомленням студентів з вимогами до оформлення наукових робіт, у тому числі, курсових і дипломних.
Проектування електронних пристроїв
Вивчення цієї дисципліни включає розгляд наступних питань: методологічна база та інформаційна сумісність систем, автоматизована розробка технологічних процесів; мови програмування в САПР ТП, особливості організації архівів технологічних процесів; розробка одиничних, типових та групових техпроцесів, вихідні форми документів в САПР ТП; структура та функціональні можливості систем ГЕММА-3Д, МАСТЕРКАМ та форми даних імпорту та експорту в системах AutoCAD, МАСТЕРКАМ та ГЕММА-3Д; керування обладнанням та пост процесори; Розробка керуючих програм для верстатів з ЧПК; геометричне моделювання в САПР ЧПК; перетворення об’єктів; введення в конструкторські САПР; інформаційне забезпечення конструкторських САПР; засоби тривимірного твердотільного моделювання для конструктора та дизайнера виробів; САПР пресформ для лиття металів та пластмас під тиском, системи моделювання процесів лиття; САПР роздільних штампів; системи розрахунку динаміки та міцності конструкцій, деталей машин та розмірних ланцюгів; інтегровані САПР, структурні та функціональні особливості системи Pro/Engineer, нові можливості для розробки та виготовлення виробів, складальних вузлів та деталей складної форми.
Спеціальні технології приладобудування
У цій дисципліні вивчаються наступні питання: фізичні основи електроерозійної обробки, джерела живлення, матеріали електродів, діелектричне середовище; технологія електроерозійної обробки, кріплення електродів та заготовок, а також їх встановлення та їх вивірка; основні типи електроерозійних верстатів, їх побудова та призначення; основні технічні характеристики верстатів, конструкції верстатів, керування приводом, режими обробки; агрегати діелектрика, подача рідини; інструменти та прилади для перевірки точності верстатів, основні правила перевірки верстатів, технічне обслуговування, характерні відмовлення верстатів, заходи для їх попередження та усунення, регулювання найпростіших вузлів; механізація та автоматизація технологічних процесів, скорочення технологічного часу на встановлення, вивірку та налагодження обладнання, скорочення часу на вимірювання та програмування роботи обладнання. Розглянуто питання технології сполучення елементів та компонентів. Нанесення покрить. Декоративні способи обробки корпусів. Сполучення неметалевих ізоляційних матеріалів. Методи випробування приладів та їх компонентів. Способи виробництва печатних плат.
Аналіз електронних схем
Основи використання електронних схем різного рівня складності. Аналіз роботи окремих елементів та електронних схем під час розробки або ремонту обладнання. Аналіз електронної схеми із взаємозв’язками між окремими елементами під час пошуку несправного елементу у процесі ремонту обладнання. Аналіз електронної схеми для оцінки працездатності схеми та її експлуатаційних характеристик: діапазону змін вхідних і вихідних параметрів, за напругою, струмом, частотою, температурним режимом та ін. Аналіз складних схем за допомогою наявної технічної документації та довідникової літератури. Використання пакетів математичного моделювання електричних схем, для проведення аналізу багато елементної схеми.
Автоматизація схемотехнічного проектування
Основи схемного та схемотехнічного проектування типових елементів та пристроїв електронної техніки, класифікація схемних та математичних моделей електронних пристроїв, інформаційне забезпечення АСП; базові набори в бібліотеках пакетів прикладного програмного забезпечення для АСП; програмне забезпечення АСП. PCAD 2000, SPAINT LAYOVT та ін.
Метою дисципліни є навчання студентів методам, алгоритмам і технічним засобам АСП електронних блоків медичних приладів.
На при кінці вивчення курсу студент повинен: - знати організацію і склад сучасних систем автоматизації проектування електронних блоків медичних приладів, методи і алгоритми функціонально-логічного, схемотехнічного і конструкторського проектування; - вміти використовувати програмні та технічні засоби схем автоматизованого проектування.
Охорона праці в галузі
В цій дисципліні вивчаються методи прогнозування і моделювання умов праці, методи і засоби забезпечення умов праці, методи і засоби забезпечення безпеки праці, основні небезпечні фактори приладобудівного виробництва, котрі впливають на людину, а також засоби усунення шкідливих факторів або їх зменшення.
Цивільна оборона
Правові та організаційні основи цивільної оборони та захисту населення і територій в надзвичайних ситуаціях. Організаційна структура Цивільної оборони та повноваження їх органів. Надзвичайні ситуації та їх наслідки.
Виявлення та оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях. Захист населення та територій під час надзвичайних ситуацій.
Підвищення стійкості діяльності промислових об’єктів і запобігання виникнення техногенних надзвичайних ситуацій. Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на промисловому об’єкті. Життєзабезпечення населення.
Цикл професійно-орієнтованих дисциплін за переліком освітньо-професійної програми
Оптичні та квантові медичні прилади
Дисципліна складається з таких розділів: Перелік основних оптичних та квантових медичних приладів. Їх призначення. Конструктивні особливості. Принцип дії. Технічні та експлуатаційні параметри. Особливості конструювання. Технологія виробництва. Основні несправності, причини їх виникнення та методи усунення. Властивості оптичних середовищ: склоподібний стан середовищ, оптичне некольорове скло, властивості оптичного некольорового скла, оптичне скло з особливими властивостями, органічне скло та оптичні клеї, Основа технологічних процесів механічної обробки оптичних деталей: фізичні основи процесів шліфування та полірування оптичних поверхонь, схеми механічної обробки шліфуванням, параметри та показники вільного притирання деталей, аналіз роботи притира. Покриття оптичних поверхонь і з’єднання поверхонь між собою.
Основи телемедицини
Телемедицина як навчальна дисципліна має вивчати організацію та надання медичної допомоги на відстані з використанням телекомунікаційних і компютерних технологій. Предметом курсу мають стати вивчення задачі та історії загальної телемедицини; класифікація та побудова телемедичних систем; види, стандарти й засоби передачі медичної інформації; технології телемедичних процедур, а саме віддаленого консультування та інструктажу; дистанційне навчання; моніторингу; дистанційного маніпулювання. Спеціальними розділами курсу є окрему види телемедицини (телерадіологія, телехірургія, телетравматологія, телепсихіатрія та ін.). Обов’язковими є правові, організаційні, методологічні, технічні, етичні, психологічні аспекти телемедицини.
Цикл дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу
Програмування мікроконтролерних систем
Під час вивчення курсу дисципліни розглядаються наступні питання: основні етапи програмування МК систем, класифікація спеціалізованого системного програмного забезпечення для програмування МК систем; апаратні пристрої, які використовуються для програмування, налагодження і тестування МК систем.
Метою дисципліни є навчання студентів методам, алгоритмам, програмним і технічним засобам програмування МК систем.
Студент повинен: - знати організацію і склад програмного і апаратного забезпечення для програмування МК систем, методи його використання та налагодження; - вміти використовувати програмні та технічні засоби програмування МК систем.
Цикл дисциплін вільного вибору студентів
Мікропроцесорні пристрої обробки медичної інформації
Дисципліна включає наступні розділи: Поняття системи, приклади систем керування; особливості мікропроцесорного керування, керування процесами в реальному часі; керування на основі переривань, алгоритми керування, приклади задач керування процесами; керування послідовністю подій, простий контур керування; системи з кількома контурами керування та взаємопов’язані системи, критичні по часу системи; властивості та особливості систем мікропроцесорного керування та задачі, які виконуються з їх використанням; основні принципи моделювання мікропроцесорних систем керування; аналіз технічних процесів за допомогою математичних моделей; інтерфейс між медичним приладом та системою мікропроцесорного керування; датчики та виконавчі механізми та їх характеристики; Обробка сигналів, дискретизація сигналів, перетворення аналогових та цифрових сигналів, обробка вимірювальної інформації; структура керування медичними приладами та системами, програмна реалізація регуляторів керування; застосування проблемно-орієнтованої блочної мови, каскадне керування, приклад блок-схеми каскадного керування в системі електроприводу; відкрита архітектура ЕОМ, базова структура керуючих мікропроцесорних систем та їх характеристика; локальні мережі, мережі передачі даних, мікропроцесорне керування доступом до середовища; метод доступу до Інтернет, збирання даних та керування потоками інформації в медичних інформаційних системах; мови програмування та операційні системи реального часу; інтерфейс “людина – машина”, моделі поведінки, взаємодія людини та складної системи, принципи проектування та обладнання “людина – машина”.
Електротехнічні матеріали та електронні компоненти в медицині
Під час вивчення курсу дисципліни розглядаються елементи кабелів, проводів, шнурів. Конструктивні особливості, основи їх електротехнічного розрахунку. Наведені основні методики розрахунку навантаження на кабелі. Розглянута номенклатура спеціальних проволок, стрічок, шин та колекторної міді. Наведена методика визначення навантажень на зазначені вироби. Розглянуто питання сполучення, монтажу та випробувань виробів у медичному обладнанні. Наведені зразки кабельної тари, упаковки, маркування та способи зберігання.
Електроніка
Дисципліна складається з таких розділів: елементи фізики твердого тіла (елементи квантової механіки та статистичної фізики, зонна теорія твердого тіла, механізм переносу зарядів в твердих тілах); елементи фізики напівпровідників; побудова, принцип дії, характеристики і параметри напівпровідникових приладів; фізичні процеси та характеристики вакуумних електронних та електронно-променевих приладів, газорозрядні прилади, фотоелектронні та оптоелектронні прилади; інтегральні схеми; гібридні мікросхеми; напівпровідникові мікросхеми. Електронні прилади НВЧ. Надійність електронно-вимірювальних приладів.
Мікропроцесори і ЕОМ
Дисципліна складається з таких розділів: арифметичні та логічні основи побудови мікропроцесорів, функціональні елементи мікропроцесорів, організація типових функціональних вузлів мікропроцесорних систем приладів, інтерфейси мікропроцесорних систем, загальні питання використовування мікропроцесорів і мікро-ЕОМ у наукових та аналітичних засобах вимірювань.
Інженерна та комп’ютерна графіка
Дисципліна складається з таких розділів: нарисна геометрія як теоретична база розробки основних видів конструкторської документації; інженерна графіка як практичне втілення методів нарисної геометрії при розробці основних видів конструкторської документації та їх використання в процесі виготовлення приладів в умовах серійного виробництва; комп’ютерна графіка як технічні засоби автоматизованого проектування і виконання робочих креслень з використанням персональних комп’ютерів на базі перетворення графічної інформації про технічну форму в числову.
Матеріалознавство та конструкційні матеріали.
Дисципліна складається з таких розділів: атомно-кристалічна будова металів та їх основні властивості; процеси кристалізації металів; процеси пластичної деформації та її вплив на механічні властивості металів; теорія сплавів, в якій розглядаються діаграми стану сплавів; термічна та хіміко-термічна обробка металів та сплавів, її вплив на властивості металів та сплавів; чорні метали, властивості сталей та чавунів; кольорові метали та сплави, їх властивості та галузі використання. Неметалеві матеріали.
Оптичні медичні прилади
Дисципліна складається з таких розділів: Перелік основних оптичних медичних приладів. Їх призначення. Конструктивні особливості. Принцип дії. Технічні та експлуатаційні параметри. Особливості конструювання, технологія виробництва. Основні несправності, причини їх виникнення та методи усування.
Квантові медичні прилади
Дисципліна складається з таких розділів:
Перелік основних квантових медичних приладів. Їх призначення. Конструктивні особливості. Принцип дії. Технічні та експлуатаційні параметри. Особливості конструювання. Технологія виробництва. Основні несправності, причини їх виникнення та методи усування.
Обладнання та інструмент для виготовлення елементів приладів.
Дисципліна складається з таких розділів:
Загальні відомості про верстати. Класифікація та нумерація верстатів. Токарні та токарно-револьверні верстати. Токарні автомати та полу автомати. Токарні різці. Свердлильні та розточні верстати. Свердла. Фрезерні верстати і інструмент для фрезерної обробки. Строгальні та довбальні верстати, інструмент. Зубообробні та протяжні верстати. Шліфувальні, доводочні та полірувальні верстати. Верстати з числовим програмним управлінням. Агрегатні верстати і автоматичні лінії.
Інструмент для хірургів та ортопедів
Дисципліна складається з таких розділів:
Перелік основних інструментів для хірургів та ортопедів. Їх призначення. Конструктивні особливості. Матеріали. Особливості конструювання. Технологія виробництва.
Основи ремонту та обслуговування приладів
Дисципліна складається з таких розділів:
Основні поняття та визначення. Види ремонту та обслуговування. Дефектація. Методи організації та проведення ремонту та обслуговування. Матеріали, обладнання, інструмент, технологічні процеси, випробування.
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “МЕДИЧНІ ПРИЛАДИ І СИСТЕМИ” (ПРАКТИКИ)
Враховуючи важливість отримання студентом практичних навичок, а також вивчення медичних приладів, систем та їх елементів безпосередньо в умовах лікарняної установи, державними вимогами передбачається проведення практик на кожному році навчання.
Згідно з навчальним планом організуються такі види практик:
- Ознайомча, після 1 курсу, тривалістю два тижні;
- Технологічна після 2 курсу, тривалістю два тижні;
- Експлуатаційна, після 3 курсу, тривалістю два тижні;
- Виробнича (передкваліфікаційна), після 4 курсу, тривалістю два тижні;
Переддипломна, перед виконанням дипломної роботи, тривалістю два тижні.
Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного та достатнього об¬сягу практичних знань і умінь відповідно до різних кваліфікаційних рівнів. Забезпечення безперервної практичної підготовки студентів, яка об'єднує всі види практик є важливим етапом вдосконалення навчального процесу. Безперервна практична підготовка студентів передбачає щорічну роботу в установах та на підприємствах з метою отримання навичок роботи та професійних знань, ознайомлення з новими науково-технічними досягненнями, отримання навичок виховноі роботи. Принцип безперервності практик полягає у послідовному дотриманні єдиної системи безперервної практичної підготовки фахівців широкого профілю, що вміють поєднувати свої теоретичні знання з вимогами та рішеннями практичних питань управління та виробництва, а також в постійному поглибленню змісту отриманих завдань.
Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі медичних приладів та систем, а також формування в них професійних вмінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах. Пiдготовка базового рiвня знань та засвоєння практичних навичок для майбутнього фахiвця з експлуатацiї, обслуговування, ремонту та розробки окремих вузлiв медичного обладнання. Це передбачає: практичне вивчення студентами питань будови та принципу дії складних електронних та електричних приладів, що має метою закрiплення теоретичних знань отриманних у процессi навчання; Отримання практичних навичок роботи з сучасним обладнанням; Вивчення органiзацiї експлуатацiї та обслуговування електронних приладiв та систем у установах; Оволодiння методами виконання робот з поточного обслуговування, ескплуатації та ремонту приладів; Вивчення органiзацiї повiрки та ремонту складного обладнання, приладiв та систем у ремонтних установах; Знайомство i вивчення вимог технiки безпеки для умов конкретної установи (робочого місця); Отримання навикiв органiзацiї і виконання робот у коллективi; Пiдготовка та проробка практичного матерiалу до курсових та дипломних робiт та науково-технiчних проектiв. Половину робочого часу на підприємстві студент повинен працювати за своїм фахом за дорученнями керівника практики, а іншу половину робочого часу витрачає на оформлення звіту.
Програма безперервної практичної пiдготовки студентiв, якi навчаються за спецiальностью 6.090900 ”Медичнi прилади і системи”, передбачає:
- Вивчення студентами питань, якi допомагають закрiпленню теоретичних знань отриманих в процесi навчання;
- Отримання практичних навичок роботи з сучасним обладнанням;
- Оволодiти методами виконання конкретних робіт;
- Вивчення органiзацiї експлуатацiї та обслуговування приладiв та систем у медичних установах;
- Вивчення органiзацiї верифікації (повiрки) та ремонту медичних приладiв та систем у ремонтних установах;
- Знайомство i вивчення вимог технiки безпеки;
- Отримання навичок органiзацiї роботи у колективi;
Пiдготування та проробка практичного матерiалу до курсових та дипломних робiт та науково-технiчних проектiв. Згiдно освітньо-професійної програми об’єктом професiйної дiяльностi за спецiальнiстю 6.090900 ”Медичнi прилади і системи” є:
- приладобудiвнi, медичнi пiдприємства, нуково-дослiднi та проектно-конструкторські установи, фiрми та органiзацiї “Медтехнiка”, лiкарнi, оздоровчi комплекси;
- методи та засоби створення обслуговування, експлуатацiї та ремонту медичних приладiв і систем.
Ознайомча, технологічна та експлуатаційна практика є комплексними, тобто присвяченими не окремій навчальній дисципліні, а вивченню структури медичних закладів та медичних приладів та систем в обє’мі теоретичних знань, які отримали студенти до початку відповідної практики, а саме:
- Після першого курсу практика має базуватись на знаннях отриманих студентом під час вивчення “анатомії людини,” “теоретичної механіки,” “інженерної та комп’ютерної графіки.”
- Технологічна практика повинна закріпити теоретичні знання студентів з “електротехніки,” “прикладної механіки.”
- Експлуатаційна практика має будуватися з урахуванням того, що вивчені майже всі професійні дисципліни: “електроніка,” “метрологія та взаємозамінність,” “біофізика та біомеханіка,” “технологія приладобудування,” “матеріалознавство та конструкційні матеріали,” “теплотехніка,” “оптичні та квантові медичні прилади.” Окрім таких дисциплін як, “акустичні медичні прилади та системи,” “лікарняне обладнання,” “медичний інструмент,” “основи ремонту та обслуговування приладів,” “електромагнітні прилади і системи,” “рентгенівська аппаратура,” “основи конструювання електронних приладів,” “медична криогенна та конденсуюча техніка,” “фізичні основи надійності приладів,” “технологічність медичних приладів,” “реабілітаційні прилади та системи.”
Студент має право проходити практику індивідуально або в складі групи. У всякому випадку він повинен виконати певний об’єм самостійної роботи згідно з метою практики та урахуванням місця практики.
Ознайомча практика проводиться у формi ознайомчих екскурсiй до мiської, або районної лiкарнi, полiклініки, бiохiмічної лабораторiї, або iншого закладу (за домовленістю з керiвництвом закладу). Крiм того, пiд час ознайомчої практики студенти можуть залучатись до виконання окремих робiт за напрямком фахової пiдготовки. Метою ознайомчою практики є:
-
Знайомство з структурою, роботою, системою матерiального постачання, оснащенням приладами i технiкою на прикладi одного з закладiв охорони здоров’я.
-
Знайомство з професiйними обов’язками iнженера-фахiвця з медичних, або бiомедичних приладiв. Органiзацiя працi, умов роботи та робочого мiсця фахiвця.
-
Знайомство з умовами роботи медичного персоналу пiд час використання медичних приладiв i технiки. Особливостi системи взаємодiї: лiкар, прилад, пацiент.
-
Знайомство з регламентом періодичного технiчного обслуговування та верифікації (повiрки) медичних приладiв.
-
Знайомство з вимогами технiки безпеки щодо експлуатацiї медичних приладiв i технiки. Особливостi вимог технiки безпеки щодо роботи на медичному обладнаннi з пацiєнтами (хворими).
-
Знайомство з системами життєзабезпечення медичного закладу: електропостачання; водопостачання; вентиляцiя; каналiзацiя; утилiзацiя та збiр екологічно-небезпечних вiдходiв; iнформацiйнi мережi та мережi зв’язку.
-
Спостереження за експлуатацiєю, сервiсним обслуговуванням та ремонтом медичних приладiв, систем та iншої медичної технiки.
Технологічна практика проходиться студентами другого курсу. Проведення технологічної практики планується у два етапи:
Перший етап практики проходить у навчальному закладі в лабораторії медичних приладів та систем, де студенти повинні опанувати методи відтворення схеми електронного приладу за печатною платою, накреслити цю схему за допомогою спеціальних програм. Визначити елемент, параметри якого піддалися зміні чи поломці, відремонтувати печатну плату та зняти її характеристики.
Другий етап практики студенти проходять у лікарняних закладах міста.
Завдання технологічної практики
-
Вивчення i засвоєння прийомiв роботи з електро-радiомонтажними iнструментами: пайка; монтаж; демонтаж.
-
Основнi прийоми обробки матерiалiв, що використовуються пiд час розробки, реконструкцiї i ремонту конструктивних елементiв приладiв.
-
Вивчення i засвоєння прийомiв роботи з електро-радiовимiрювальними приладами: мультиметр; осцилограф; генератори синусоїдних та спецiальних сигналiв; спецiалiзоване тестове обладнання та верифікаційні стенди вiдповiдно до конкретного радiоелектронного прилада (системи);
-
Отримання практичних навичок аналiзу електричних та електронних схем за допомогою вiдтворення монтажної, а потiм i принципової схеми частини приладу (вузла) за його монтажем.
-
Отримання практичних навичок розпiзнавання окремих електро-радiоелементiв серед елементiв монтажу приладів. Визначення параметрiв елементiв згiдно умовного маркiрування.
-
Вивчення практичних прийомiв перевiрки окремих елементiв прилада на працездатнiсть шляхом: зовнiшнього огляду; перевiрки за допомогою приладiв.
-
Знайомство з практичними засобами захисту приладiв вiд ураження електричним струмом.
-
Вивчення вимог до безпечної експлуатацiї електричних установ i приладiв у медичних закладах. Знайомство з практичними засобами забезпечення захисту вiд ураження електричним струмом.
-
Знайомство з комп’ютерними пакетами розробки креслень і проектування приладів (на прикладі пакету AutoCad).
-
Знайомство з сучасним виробництвом складних електронних пристроїв на прикладі фірми ‘Крокус-Ком’(екскурсія).
Експлуатаційна практика проходиться студентами третього курсу. Проведення експлуатаційної практики планується у два етапи.
Перший етап проводитиметься у навчальному закладі за спеціальним розкладом. Студенти будуть проходити практику метрологічного контролю, на якому закріплять питання особливості обробки матеріалів різання, особливості розборки і зборки печатних плат при індивідуальному ремонті, особливості контролю характеристик електричних та електронних вузлів медичних приладів та пристроїв в цілому.
Другий етап практики проводиться на підприємствах машинобудівного, електронного та приладобудівного комплексу; в установах медичної техніки та лікарнях міста.
Завдання технологічної практики
Метою практики є пiдготовка базового рiвня знань та засвоєння практичних навичок для майбутнього фахiвця з експлуатацiї, обслуговування, ремонту та розробки окремих вузлiв медичного обладнання. Це передбачає: Практичне вивчення студентами питань будови та принципу дії складних електронних та електричних приладів, що має метою закрiплення теоретичних знань отриманних у процессi навчання; Отримання практичних навичок роботи з сучасним обладнанням; Вивчення органiзацiї експлуатацiї та обслуговування електронних приладiв та систем у установах; Оволодiння методами виконання робот з поточного обслуговування, ескплуатації та ремонту приладів; Вивчення органiзацiї повiрки та ремонту складного обладнання, приладiв та систем у ремонтних установах; Знайомство i вивчення вимог технiки безпеки для умов конкретної установи (робочого місця); Отримання навикiв органiзацiї і виконання робот у коллективi; Пiдготовка та проробка практичного матерiалу до курсових та дiпломних робiт та науково-технiчних проектiв.
Об’єктом професiйної дiяльностi за спецiальнiстью 6.090900 “Медичнi прилади і системи” є: приладобудiвнi, медичнi пiдприємства, нуково-дослiднi та проектно-конструкторськи установи, фiрми та органiзацiї “Медтехнiка”, лiкарнi, оздоровчi комплекси; методи та засоби створення обслуговування, експлуатацiї та ремонту медичних приладiв і систем.
Студенти мають навчитися виконувати креслення механізмів електронних приладів, корпусів,креслення електронних схем в AutoCad. Відтворити схему відповідно до печатної плати.
Вміти за допомогою мультиметра та соцілографа визначати непрацюючий елемент чи пристрій, вміти демонтувати та ремонтувати їх, вміти зняти вольтамперні характеристики вузла або пристрою вцілому.
Виробничу практику проходять студенти 4-го року навчання. Право першочергового вибору місця практики надається за рейтингом.
Мета виробничої практики
На четвертому році навчання студенти мають пройти передкваліфікаційну практику. Студенти повинні отримати практичні навички виробничої діяльності на підприємствах та в установах народного господарства, виконувати роботу, пов`язану з виробничою діяльністю суб`єктів господарювання. Під час цієї практики пог¬либлюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, добирається фактичний матеріал для виконан¬ня кваліфікаційної роботи, дипломного проекту або складання дер¬жавних іспитів.
ЛАБОРАТОРІЯ “ МЕДИЧНІ ПРИЛАДИ І СИСТЕМИ ”
Лабораторія “Медичнi прилади і системи ” призначена для виконання практичних робіт студентами спеціальності 6.090900 “Медичнi прилади й системи” і підготовки демонстрацій до лекцій Лабораторні роботи проводяться у формі півгрупових занять (12-14 студентів).
Кафедра медичних приладів і систем (2 сторінка)
Повернутися назад
